Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання
Нормативна база
- Конституція України
- Сімейний кодекс України
- Цивільний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Кримінальний кодекс України
- Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
- Закон України «Про судовий збір»
- Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146
- постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»
Підстави виникнення у повнолітніх дочки, сина обов'язку утримувати батьків
Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків чинним законодавством не пов`язується з працездатністю дітей і їх можливістю надавати батькам матеріальну допомогу та виникає на підставі сукупності наступних умов:
- походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення);
- непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю);
- потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.
Обов’язок утримувати батьків включає:
- сплату аліментів;
- участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
У кого виникає обов’язок утримувати батьків
Обов’язок утримувати батьків (виплачувати аліменти) може бути покладено лише на повнолітніх дочку, сина (стаття 51 Конституції України, стаття 202 Сімейного кодексу України).
При цьому якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
| Увага!
У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина. |
Хто має право на утримання
Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки:
- є непрацездатними.
Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
- потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц).
Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків
Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних:
- тяжкою хворобою;
- інвалідністю;
- немічністю.
Якщо діти не виконують обов’язку щодо сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідних документів.
Виконання повнолітніми дочкою, сином обов’язку утримувати батьків
Аліменти на утримання батьків можуть виплачуватись:
- у добровільному порядку;
- у судовому порядку (примусово).
Добровільний порядок
Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.
Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства (частина перша статті 9 Сімейного кодексу України).
Отже, повнолітні дочка, син та батьки можуть за бажанням укласти договір про сплату аліментів на батьків.
Судовий порядок
Куди звернутись
У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду.
Позовна заява про стягнення аліментів подається у порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.
Позивачем у справі буде непрацездатний батько, мати чи обоє батьків, відповідачем повнолітні дочка, сина чи всі діти разом.
Вартість
За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).
Перелік та зразки необхідних документів
До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:
- свідоцтво про народження дитини (рішення про усиновлення);
- документи, що підтверджують непрацездатність позивача (пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю або довідка МСЕК про встановлення групи інвалідності);
- документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (наприклад, довідка з Управління Пенсійного фонду про розмір пенсії; довідка з лікувальної установи про захворювання; чеки, що підтверджують оплату медичних обстежень, проведення операцій, купівлю ліків; документи, що підтверджують лікування в санаторно-курортних закладах тощо);
- довідка про склад сім'ї;
- документи, що підтверджують доходи відповідача (за наявності) (наприклад, довідка про заробітну плату, витяг з Реєстру нерухомого майна про здійснену купівлю чи продаж нерухомого майна тощо).
Крім того, до справи можна залучити свідків, які підтвердять, що непрацездатні батьки дійсно потребують матеріальної допомоги, не можуть самі себе забезпечити, перебувають у немічному стані.
Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків.docx
Судові рішення, що набрали чинності, є обов’язковими та підлягають виконанню на всій території України. Якщо боржник відмовляється добровільно виконувати рішення суду або тип справи дозволяє негайне виконання рішення (зокрема, справи про стягнення аліментів), законодавством передбачена можливість примусового виконання рішень. Для того щоб ініціювати примусове виконання такого рішення, необхідно отримати в суді виконавчий лист та звернутися з цим виконавчим документом і відповідною заявою до органу виконання рішень.
Детальніше дивіться консультацію про виконання рішення суду.
Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька
Законодавством визначено (у статті 204 Сімейного кодексу України), що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що:
- мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків;
- мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв’язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред’явлено позов про стягнення аліментів, зобов’язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов’язків щодо них (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька може мати місце лише у випадку, якщо такий обов'язок у дочки, сина виник (постанова Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 400/1621/16-ц).
Тобто судом повинні бути встановлені у сукупності такі обставини:
- непрацездатність матері, батька;
- потребу матері, батька в матеріальній допомозі;
- ухилення матері, батька від виконання батьківських обов’язків / несплата аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Розмір утримання
Важливо, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов’язку надання їм утримання – стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримання матеріальної допомоги від дітей.
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків (частина друга статті 205 Сімейного кодексу України).
Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі обставини, які мають істотне значення для вирішення справи: стан здоров'я батьків, види заробітку чи доходу як дітей так і батьків, виконання батьками своїх батьківських обов'язків, сімейний стан сторін тощо.
Наслідки ухилення від утримання непрацездатних батьків
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність за несплату аліментів передбачена статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:
Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -
тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Повторне протягом року вчинення правопорушення ( невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею) - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
Кримінальна відповідальність
За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 165 Кримінального кодексу України).
Так, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:
- штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.);
- громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
- виправними роботами на строк до одного року;
- пробаційним наглядом на строк до двох років;
- обмеженням волі на строк до двох років.
А якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк від двох до трьох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.
Усунення від права на спадкування за законом
Не мають права на спадкування за законом повнолітні діти (усиновлені), які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом (с. 3 ст. 1224 Цивільного кодексу України).
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України).
