Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:44, 18 жовтня 2024, створена Ivan.danylenko (обговорення | внесок) (→‎Порядок стягнення та визначення розміру аліментів: вдосконалено гіперпосилання, виправлено помилки)

(різн.) ← Попередня версія | Затверджена версія (різн.) | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Порядок стягнення та визначення розміру аліментів

Способом виконання батьками обов'язку утримувати дитину є сплата одним із них аліментів.

Аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись:

  • за угодою сторін. Батькам надано право добровільно та самостійно визначити порядок сплати аліментів на дитину шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.

При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше (ст. 184 СК України).

  • на підставі рішення суду. У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.

Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме:

  1. стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
  2. стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
  3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  4. наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
  5. наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  6. доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  7. інші обставини, що мають істотне значення.
  • Варто звернути увагу, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (ч. 3 ст. 183 СК України)
Важливо!!! Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України).

Порядок зміни розміру аліментів

Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів:

  • в добровільному порядку (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).

Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

  • в судовому порядку (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).

Зміна розміру аліментів у разі їх нецільового витрачання

У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці (ст. 186 СК України).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад( ст. 56 Цивільного кодексу України).

Судовий порядок зміни розміру аліментів

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:

  • зміни матеріального або сімейного стану;
  • погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
  • інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

(ст. 192 СК України, пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів. (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18).

При цьому, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13).

Також важливо розуміти та відрізняти між собою поняття розміру аліментів та способу їх стягнення. Так, дійсно у випадках вказаних в ст.192 СК України до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів може звернутись як стягувач, так і платник аліментів. В той же час ст. 181 СК України визначаються способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. А ч.3 ст.181 СК України вказує на те, що  за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Що й підтверджується судовою практикою — посилання на судове рішення апеляційної інстанції [1]. Наприклад:

1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.

2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на тверду грошову сумуможе звернутись лише стягувач.

Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Важливо!!!

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц

Також, як приклад можна привести наступне.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України], у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Ч. 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням стану здоров’я позивача, його доходів та витрат, які він несе по оплаті орендної плати за житло для своєї сім’ї, навчання повнолітньої дочки, витрат на утриманні матері похилого віку зменшення апеляційним судом розміру аліментів з 40 відсотків від усіх видів доходів щомісячно до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку є правомірним.

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц

Однак, варто зазначити наступне, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Дана правова позиція міститься в Постанові Верховного суду від 16 вересня 2020р. у справі № 565/2017/19.

Підсудність справ

Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача (стаття 27 ЦПК України).

Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (стаття 28 ЦПК України).

Перелік необхідних документів

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад:

  • докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
  • докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
  • докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

Вартість

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (ст. 5 Закону України "Про судовий збір"). Позивачі у справах про зменшення розміру аліментів не звільняються від сплати судового збору. Розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви про зменшення розміру аліментів становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (п.2. ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Час, з якого сплачуються аліменти в новому розмірі

Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Зразки позовних заяв

Позовна заява про зменшення розміру аліментів

Позовна заява про зміну способу стягнення та розміру аліментів

Збільшення розміру стягуваних аліментів державним виконавцем

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII (набрав чинності 28.08.2018 року) частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18).

Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року державними виконавцями мало бути здійснене автоматичне збільшення розміру аліментів до мінімального гарантованого за всіма постановленими раніше судовими рішенями про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Якщо державним виконавцем розмір стягуваних аліментів, починаючи з 28 серпня 2018 року (дата набрання чинності Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII) автоматично не підвищено, стягувач має право звернутися до нього із заявою про здійснення відповідного перерахунку (Зразок заяви).

Подальша бездіяльність державного виконавця щодо підвищення та перерахунку розміру аліментів може бути оскаржена в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Судова практика

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Зміна_розміру_аліментів,_що_стягуються_на_утримання_дитини&oldid=50968