Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

▶ На період дії правового режиму воєнного стану чоловікам – громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України.

Окремо зазначимо, що виключення можуть стосуватися тільки осіб, визначених законодавством.

Зокрема тих, які мають:

  1. посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;
  2. висновок військово-лікарської комісії про непридатність.

Крім того обмеження не стосуються осіб:

  1. на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або
  2. які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або
  3. на утриманні яких є дитина з інвалідністю.
  4. А також тих, хто є:
  5. усиновителем
  6. опікуном, або
  7. чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Сторінка Державної прикордонної служби в Фейсбук: https://www.facebook.com/100066866381279/posts/284433603795517/?d=n

▶ Національний банк рекомендує громадянам України, які виїжджають за кордон на власному автомобілі, придбати поліс "Зелена картка". 28 квітня 2022 року регулятор отримав від іноземних партнерів інформацію про те, що цей поліс вимагатиметься під час перетину кордону з Польщею. Ця практика, очевидно, поширюватиметься і на кордонах з іншими країнами. (Зелена картка" – страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах-членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".)

Детальніше на сторінці Національного банку України: https://bank.gov.ua/ua/news/all/gromadyanam-yaki-viyijdjayut-za-kordon-na-vlasnomu-avtomobili-neobhidno-mati-polis-zelena-kartka?fbclid=IwAR3YoNO-UvJki_k0Nc8IS63QLQWMKRRqAUmViTNIvoG6I4cNNyV6oaIRSxw

Виїзд за кордон водіїв вантажного транспорту здійснюється за наявності рішення Міністерства Інфраструктури чи військово-цивільної адміністрації згідно порядку.

Перелік документів необхідний для перетину кордону власним транспортним засобом

Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом передбачає як наявність відповідної процедури перетину кордону, так і наявність усіх відповідних документів, що передбачено міжнародним та національним законодавством.

Для перетину кордону власним транспортним засобом необхідні наступні документи:

  1. Національне посвідчення водія, яке відповідає міжнародним вимогам
  2. Договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності як вимога безвізового перетину кордону
  3. Розпізнавальний знак України як міжнародна вимога безвізового перетину кордону України
  4. Міжнародні вимоги до реєстрації транспортного засобу у разі безвізового перетину кордону України
  5. Міжнародні вимоги до Державних номерних знаків
  6. Поліс міжнародного страхування "Зелена карта"
  7. Поліс туристичного/медичного страхування

Національне посвідчення водія, яке відповідає міжнародним вимогам

Більшість країн світу, визнають національні посвідчення водіїв інших країн, якщо вони відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух. Тобто відповідно до Директиви 2006/126/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 р. про посвідчення водія (Директиви 2006/126/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія), національне посвідчення водія має відповідати міжнародним вимогам, а саме:зразок посвідчення водія, установлений у Директиві 91/439/ЄЕС, повинен бути замінений на єдиний зразок у вигляді пластикової карти. Відповідно до п.1 та п.4 додатку 6 Конвенції про дорожній рух національне посвідчення водія має представляти собою документ, в якому в обов’язковому порядку має бути вказано, окрім реквізитів, передбачених п.4 даної Конвенції, дата закінчення строку дії посвідчення.
Для виїзду за кордон національне посвідчення водія обов’язково має містити наступну інформацію:

  1. Прізвище
  2. Ім’я і по батькові
  3. Дата і місце народження
  4. Місце проживання
  5. Орган, що видав посвідчення
  6. Дата і місце видачі посвідчення
  7. Дата закінчення дії посвідчення
  8. Номер посвідчення
  9. Підпис і / або штамп або печатку органу, що видав посвідчення
  10. Підпис власника
  11. Фотографія власника
  12. Категорія / категорії, або підкатегорії транспортних засобів, на які поширюється це посвідчення, із зазначенням дати видачі посвідчення і дат закінчення дії для кожної з цих категорій

Договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності як вимога безвізового перетину кордону

Також, однією з умов безвізового перетину кордону з ЄС українців на власному авто є наявність договору міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування), оскільки Україна з 01.01.2005 р. набула статусу «повного члена» в міжнародній системі автомобільного страхування “Зелена картка” при умові виконання Моторним (транспортним) страховим бюро України вимог, виставлених Радою Бюро Міжнародної системи, які були зняті з Моторного (транспортне) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з 01 січня 2009 року.

Так, відповідно до п.п.1.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») страховий сертифікат "Зелена картка" - це страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.

Такі договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах (ст.10 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ч.10.4 ст.10 закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, відповідно до ст.16 даного Закону, у разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка". Виїзд з України до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", забороняється. При міжнародних мультимодальних перевезеннях вантажів транспортними засобами за участю залізничного транспорту перевірка наявності чинного договору міжнародного страхування, посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", здійснюється на мультимодальних терміналах перед початком залізничного перевезення. (Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Міжнародний договір "Зелена картка" може укладатися на строк 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік.

Договором внутрішнього страхування протягом строку його дії може бути визначений період використання транспортного засобу, що не може становити менш як шість календарних місяців.

Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до ст.17 даного Закону, при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

У разі втрати страхового поліса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього поліса на підставі заяви страхувальника. У разі втрати дубліката умови його повторної видачі визначаються договором.

При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов'язаний безоплатно видати страхувальнику спеціальний знак, що затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також перелік представників страховика, уповноважених виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У разі втрати або використання бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви страхувальника зобов'язаний безоплатно видати йому новий бланк такого повідомлення.

Розпізнавальний знак України як міжнародна вимога безвізового перетину кордону України

Окрім того, однією з вимог, що також стосується осіб, які перетинають кордон України з ЄС,є те, що на державному номерному знаку транспортних засобів, має відображатися розпізнавальний знак України, який відповідає вимогам, встановленим Конвенцією про державний рух (Конвенція про дорожній рух), відповідно до ч.1 ст. 37 та додатку 3 якої, - розпізнавальний знак повинен складатись з однієї-трьох заголовних літер латинського алфавіту (які мають бути відповідних параметрів).

Міжнародні вимоги до реєстрації транспортного засобу у разі безвізового перетину кордону України

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повинно містити всю необхідну інформацію відповідно до міжнародних норм. При цьому особиста інформація повинна дублюватися латиницею. Зокрема в ньому повинно бути вказано:

  • порядковий (реєстраційний) номер;
  • рік випуску автомобіля;
  • П.І.Б. і місце проживання власника техпаспорту;
  • назва марки і моделі автомобіля, заводу-виробника транспортного засобу;
  • порядковий номер шасі (заводський або серійний номер заводу-виробника);
  • дозволена максимальна вага (для вантажних ТЗ);
  • дата закінчення терміну дії свідоцтва, якщо вона обмежена.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2017 року № 1388 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2017 року № 1388 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів») у розділі «Порядок допуску транспортних засобів до поїздки за кордон» (п.п.50-55) передбачено, що до поїздки за кордон допускаються транспортні засоби, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух ( 995_041 ) та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту. 

У  разі відсутності права власності на транспортні засоби оформлення  документів  для  поїздок  за  кордон  здійснюється  на підставі  заяви  власника  транспортного засобу або документів, що підтверджують    право    користування   і   (або)   розпорядження транспортними  засобами.  Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на   період   поїздки  за  їх  бажанням  видаються  свідоцтва  про реєстрацію  на  їх  ім'я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника  транспортного  засобу,  і  документи,  які підтверджують право  користування  і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються  у  відповідних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону. 

 Транспортні засоби,  на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних  засобів, придбаних  у  розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 цього Порядку), до поїздок за кордон не допускаються.

На транспортні засоби, власники яких виїжджають за кордон на постійне місце проживання, видаються свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки встановленого зразка. Такі транспортні засоби знімаються з обліку.
Щорічна перевірка відповідності конструкції та технічного стану транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, вимогам резолюцій Європейської конференції міністрів транспорту, а також видача сертифікатів відповідності та Міжнародних сертифікатів технічного огляду транспортних засобів проводиться відповідно до законодавства.

Міжнародні вимоги до Державних номерних знаків

Серед вимог, що ставляться до осіб, які перетинають кордон на власному транспортному засобі, є вимога щодо державного номерного знаку на транспортному засобі.
На кожному автомобілі, що виїжджає за кордон, має бути присутній розпізнавальний знак тієї країни, в якій він зареєстрований. Відповідно до п.п. і) п.30.03. Правила дорожнього руху (Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 10 жовтня 2001 р. "Про Правила дорожнього руху") , "Розпізнавальний автомобільний знак України" - еліпс білого кольору з чорною каймою і нанесеними усередині латинськими літерами UA. Довжина осей еліпса повинна бути 175 і 115 мм. Розміщується ззаду на транспортних засобах, які перебувають у міжнародному русі. 

Відповідно до п.3 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 174 від 11.03.2016 р. «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників» (наказ Міністерства внутрішніх справ України № 174 від 11.03.2016 р. «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників) індивідуальні номерні знаки дійсні виключно на території України.

Для участі в міжнародному русі використовуються номерні знаки, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух, тому за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках.

Отже, під час безвізового перетину кордону власним транспортним засобом особою має бути дотримано усіх зазначених вище вимог, передбачених нормами міжнародного та національного законодавства.

До того ж, право на перетин кордону власним транспортним засобом під час воєнного стану мають особи, зазначені ст.23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",

тобто, якін підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.


Окрім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 р. № 615 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 “Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України” і від 3 березня 2022 р. № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану” у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:

військових, правоохоронних органів;

військових адміністрацій;

медичних закладів;

відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк не більше шести місяців.

Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених в абзаці першому цього пункту осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни мети виїзду за кордон, що встановлені цим пунктом, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

У разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі ⸺ ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:

один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;

два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 45 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном, установлених цим пунктом, Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем  Укртрансбезпеки на три місяці.

Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки приймається комісією, до складу якої можуть залучатися представники Мінінфраструктури та інших органів державної влади.

Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки затверджується наказом Голови Укртрансбезпеки.

Наказ про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки оприлюднюється наступного дня після його видання на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки та надсилається ліцензіату на електронну адресу (у разі наявності), що міститься в ліцензійній справі.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

У разі введення в Україні воєнного стану пропуск працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України та виконання правил перетину державного кордону України. 

Рішення про виїзд за межі України працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:

щодо працівників АТ “Українська залізниця” та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, – Мінінфраструктури;

щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, — обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням  таких підприємств.

Рішення про виїзд за межі України приймається на строк не більше шести місяців на підставі листів підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану.

У разі введення в Україні воєнного стану пропуск спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; тренерів із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; спортивних суддів та інших фахівців, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та наявності підтвердних документів щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном.

Підтвердними документами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, є рішення Мінмолодьспорту щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у перетинанні державного кордону особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

Окрім того, для країн ЄС або Шенгенської зони рекомендується оформити медичну страховку для виїзду за кордон на суму не менше 30 000 євро на весь період перебування. – Для країн, де вартість медичної допомоги висока, таких як США, Канада або Австралія, рекомендується зробити страховку на суму не менше 50 000 доларів. Детальніше з умовами  щодо туристичного страхування можна ознайомитися у статті на платформі Вікілегалейд : «Поліс туристичного страхування".

Перетин кордону власним транспортним засобом країни, яка не визнає національних посвідчень водія

Якщо ж ви хочете поїхати в країну, яка не визнає українських національних прав, то необхідно буде додатково виготовити «міжнародні» водійські права. Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія у територіальних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ. 

 Термін дії міжнародного посвідчення водія — 3 роки, але не більше строку дії національного посвідчення водія.

Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ з наступними документами:

  • оригінал посвідчення водія адміністратору на місці та надати його копію;
  • паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи)
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • фотокартка розміром 3,5х4,5 см на матовому папері;
  • платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.

Національне посвідчення водія, на підставі якого було видано міжнародне, не вилучається. Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складання іспитів.

Міжнародне посвідчення водія виступає у ролі додаткового документу і діє лише у поєднані з національним посвідченням. З переліком країн, на території яких можна керувати транспортним засобом лише за наявності міжнародного посвідчення водія можна ознайомитися на сайті сервісного центру Міністерства внутрішніх справ

Консультація з питань перетину кордону

Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо:

Див. також:

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Безвізовий_перетин_кордону_власним_транспортним_засобом&oldid=48086