Витребування правовстановлюючих документів у судовому порядку
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України “Про нотаріат”
- Закон України “Про судовий збір”
- Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”
Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!
Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату" (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна. |
Підстави для звернення до суду
Підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно є відмова нотаріуса від вчинення нотаріальних дій на підставі частини третьої статті 46 Закону України "Про нотаріат" в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на майно. Така ситуація може виникнути в разі, якщо документи на майно зберігаються в одного зі спадкоємців, який умисно не надає їх нотаріусу, або в разі зберігання документів у третіх осіб. Тобто, правовстановлюючі документи можуть бути відсутні з різних причин, зокрема, у разі їх втрати або якщо спадкодавець не оформив право власності на майно при житті або, у разі, якщо інші спадкоємці не надають правовстановлюючих документів аби завадити оформленню спадщини. В залежності від того у зв'язку з якою саме причиною відсутні ці документи, визначається подальший хід дій в судовому порядку, встановлюється відповідач та правові вимоги, а також формується доказова база.
Слід мати на увазі, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм Цивільного кодексу України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема Цивільного кодексу УРСР.
Так, якщо спадкодавець за свого життя побудував будинок, проте не встиг або по іншим причинам не зміг оформити право власності на нього, або якщо право власності на спадкове майно було оформлене спадкодавцем ще за його життя, проте документи були втрачені, тоді спадкоємцю необхідно буде звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно спадкодавця в порядку спадкування.
Належними відповідачами у спорах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є інші, окрім позивача спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна. Якщо позивачем буде невірно визначено відповідачів у справі, суд за відповідним клопотанням своєю ухвалою змінює на належного відповідача. Третіми особами в таких спорах будуть нотаріуси та інші органи державно влади.
Підсудність
Справа щодо витребування документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства за місцем знаходження відповідача відповідно до загальних правил підсудності, передбачених статтею 27 Цивільного процесуального кодексу України.
Судовий збір
За подання позову про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів сплачується судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір»:
- 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов пред'явлено юридичною особою або фізичною особою-підприємцем;
- 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов пред'явлено фізичною особою.
Документи, на підставі яких можуть ґрунтуватися позовні вимоги
До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:
- Копія свідоцтва про смерть спадкодавця;
- Копії правовстановлюючих документів;
- Копія заповіту;
- Копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій;
- Копія витягу про відкриття спадкової справи та інші.
Див. також
- Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно
- Порядок виправлення помилки у правовстановлюючому документі
- Відновлення втраченого правовстановлюючого документу
- Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу
- Оформлення договорів відчуження земельних ділянок при відсутності правовстановлюючих документів (втрата, оформлення з помилками)