Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі
Нормативна база
- Конституція України
- Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України)
- Цивільний процесуальний кодекс україни (ЦПК України)
Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 144 КАС України).
Застосування заходів процесуального примусу вирішується судами всіх ланок судової системи на власний розсуд та подеколи є чи не єдиним об'єктивно необхідним методом, що спроможний припинити порушення, які стали перепоною в розгляді справи.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу, яка заноситься до журналу судового засідання. Така ухвала не впливає на рух справи, а тому не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Проте зацікавлені особи можуть оскаржити цю ухвалу разом із рішенням відповідного суду.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення відповідно до ст. 61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених КАС України.
Види заходів процесуального примусу
Адміністративні суди на сьогодні рідко застосовують заходи процесуального примусу задля уникнення можливого порушення прав, свобод та інтересів суб'єктів адміністративного процесу, а за наявності реальної необхідності застосовувати один із передбачених законом заходів процесуального примусу враховують конкретні фактичні дані, що свідчать про необхідність вжиття того чи іншого заходу.
Отже, застосування примусу зачіпає суттєві особисті та майнові права громадян. Тому заходи процесуального примусу повинні бути застосовані лише відповідно до їх призначення за наявності встановлених законом підстав і з додержанням відповідної правової процедури.
У загальному вигляді такими підставами є:
а) протиправне перешкоджання особами здійсненню ад-
міністративного провадження;
б) порушення особами встановлених у суді правил;
в) невиконання вимог щодо припинення протиправних дій
осіб та фіксування вчиненого правопорушення.
Статтею 145 КАС України передбачені наступні види заходів процесуального примусу:
Попередження
Згідно з частиною першою статті 146 КАС України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження.
Видалення із залу судового засідання
В разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень судді (головуючого судді) до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується видалення із залу судового засідання.
У разі повторного вчинення перекладачем, спеціалістом дій, визначених у частині першій статті 146 КАС України, суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача, спеціаліста.
Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
У разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом, що передбачено статтею 147 КАС України.
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом мають бути зазначені:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти або офіційна електронна адреса, за наявності;
- назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
- підстави проведення його тимчасового вилучення;
- кому доручається вилучення.
Привід
До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов’язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення у відповідності до статті 148 КАС України.
Привід до суду не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, осіб з інвалідністю першої і другої груп, жінок, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із КАС України не можуть бути допитані як свідки.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про привід до суду, через керівника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Штраф
Порядок застосування штрафу та його розміри передбачені статтею 149 КАС України.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень;
- використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- Повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків;
- Неодноразового зловживання процесуальними правами;
- Повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
- Невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.
Судова практика
- Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року у справі № 758/10787/18 (застосувано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу)
- Ухвала Драбівського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2020 року у справі № 695/371/19 (застосування примусового приводу)
