Звернення за захистом іноземцями через орган охорони державного кордону
Нормативна база
- Конвенція про статус біженців від 28 липня 1951 року
- Протокол щодо статусу біженців від 04 жовтня 1967 року
- Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»
- Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»
- Закон України «Про Державну прикордонну службу України»
- Постанова Кабнету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 832 «Про особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України»
- Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 серпня 2016 року № 772 «Про затвердження інструкції про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту»
- Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 березня 2015 року № 352 «Про затвердження «Інструкції про порядок тримання затриманих осіб в органах (підрозділах) охорони державного кордону»
Загальні положення щодо звернення за захистом іноземцями через орган охорони державного кордону
Заява про захист та поняття шукача захисту, затримані особи
Заява про захист - усне або письмове звернення іноземця або особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Шукач захисту - іноземець або особа без громадянства, яка звертається із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Затримані особи - іноземці чи особи без громадянства, які затримані уповноваженими особами Державної прикордонної служби України (ДПСУ) за вчинення адміністративних правопорушень, а також іноземці чи особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про розміщення у відповідних пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, до забезпечення їх примусового видворення та тих, які прийняті від компетентних органів інших держав на підставі чинних міжнародних угод про реадмісію (приймання-передавання) осіб.
Посадові особи ДПСУ під час звернення особи за захистом у випадках, визначених Інструкцією про порядок тримання затриманих осіб в органах (підрозділах) охорони державного кордону, надають такій особі бланк заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 р. № 649.
Відомості, які зазначаються у письмовій заяві про захист:
- причини звернення за захистом;
- прізвище, ім’я та за наявності по батькові заявника, дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (у разі його відсутності - зазначаються причини та обставини, через які він був утрачений);
- громадянство/підданство;
- країна постійного проживання;
- місце, час та спосіб перетинання державного кордону України;
- відомості про членів сім’ї заявника;
- дата її складання.
Ця заява підписується заявником або його законним представником, перекладачем (у разі залучення).
У разі якщо шукач захисту неписьменний або має фізичні вади, які унеможливлюють складання ним заяви особисто, на його прохання заява може бути складена іншою особою, про що в ній робиться відповідний запис.
Звернення за захистом іноземцем, який має дійсні документи для в’їзду та перебування на території України
Посадова особа підрозділу охорони державного кордону, до якої звернувся шукач захисту повинна невідкладно доповісти про факт звернення старшому зміни прикордонних нарядів та скласти рапорт по команді про факт звернення за захистом.
Старший зміни прикордонного загону, отримавши інформацію про звернення, повинен:
♦ роз’яснити іноземцю порядок звернення за захистом;
♦ надати інформацію про місцезнаходження найближчого територіального органу Державної міграційної служби України (ДМС), куди шукач захисту може звернутися;
♦ надіслати впродовж двох діб до підрозділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу охорони державного рапорт про факт звернення (пункт 1 розділу ІІ Інструкції про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 серпня 2016 року № 772).
Звернення за захистом іноземцем після здійснення незаконного перетинання державного кордону України
Посадова особа підрозділу охорони державного кордону, до якої звернувся шукач захисту повинна невідкладно доповісти про факт звернення старшому зміни прикордонних нарядів та скласти рапорт по команді про факт звернення за захистом.
Старший зміни прикордонного загону, отримавши інформацію про звернення, повинен:
♦ роз’яснити іноземцю порядок звернення за захистом;
♦ невідкладно інформувати про факт звернення центр управління службою підрозділу охорони державного кордону
♦ забезпечити можливість для шукача захисту особисто або за допомогою законного представника скласти відповідну письмову заяву про захист
визначити посадову особу, яка приймає письмову заяву про захист та відбирає пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України.
Начальник підрозділу охорони державного кордону організовує
♦ повідомлення ДМС про факт звернення за захистом
♦ доставляння шукача захисту до ДМС не пізніше 24 годин після надання пояснень про причини незаконного перетинання державного кордону України, про що складається акт приймання-передавання шукача захисту до ДМС.
Документи, які надаються ДПСУ до ДМС:
♦ повідомлення про звернення за захистом.
♦ письмова заява про захист
♦ пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України та дві фотокартки шукача захисту.
Звернення за захистом дитини, розлученої із сім’єю
Посадова особа підрозділу охорони державного кордону, яка виявила таку дитину, невідкладно доповідає про факт виявлення старшому зміни прикордонних нарядів та складає рапорт по команді про факт звернення.
Старший зміни прикордонних нарядів, отримавши інформацію про звернення невідкладно інформує про факт звернення центр управління службою підрозділу охорони державного кордону. Старший зміни прикордонних нарядів роз’яснює порядок звернення за захистом відповідно до законодавства України, з урахуванням віку дитини та її індивідуальних особливостей (за необхідності залучає для цього перекладача).
Начальник підрозділу охорони державного кордону, отримавши інформацію про звернення, організовує:
♦ надсилання повідомлення про звернення за захистом до найближчих органу опіки і піклування (районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради) та територіального органу ДМС;
♦ доставляння та передавання шукача захисту - дитини, розлученої із сім'єю, представникам найближчого органу опіки і піклування та територіального органу ДМС не пізніше 24 годин із моменту їх інформування з дотриманням положень «Порядку взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 832.
Звернення за захистом затриманими особами, які тримаються у місцях тимчасового тримання затриманих осіб ДПСУ
Затримані особи мають право звертатися із заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
У разі висловлення затриманою особою під час перебування в місцях тимчасового тримання прохання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, посадові особи органу (підрозділу) охорони державного кордону діють у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
У разі подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, персонал підрозділу тримання приймає заяву, обліковує її у Пункті тимчасового тримання в журналі реєстрації заяв і скарг затриманих осіби та впродовж доби надсилає до відповідного територіального органу ДМС.
Інформація про іноземців, які звернулися із заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є конфіденційною і не повинна передаватися дипломатичним представництвам або консульським установам держав попереднього постійного місця проживання заявника або попереднього постійного місця проживання заявника, якщо він є особою без громадянства.
Начальник підрозділу охорони державного кордону (начальник підрозділу тримання) невідкладно надсилає з використанням доступних засобів зв’язку до найближчого територіального органу ДМС повідомлення про звернення за захистом.
До повідомлення про звернення за захистом долучаються:
♦ письмова заява про захист
♦ дві фотокартки шукача захисту.
Передавання шукача захисту до ДМС, яким вчинено незаконне перетинання (спроба перетинання) державного кордону України, представникам територіального органу ДМС здійснюється після прийняття рішення по справі про адміністративне правопорушення.
У випадку звернення за захистом після складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203 чи 204-1 КУпАП, питання щодо непритягнення до адміністративної відповідальності за вчинення цих правопорушень вирішується органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати такі справи відповідно до статей 221, 222-1 та 222-2 КУпАП.
Рішення, які не приймаються посадовими особами органів (підрозділів) охорони державного кордону на час перебування шукачів захисту в процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
Відповідно до статті 29, частини восьмої статті 30 та статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на час перебування шукачів захисту в процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, посадовими особами органів (підрозділів) охорони державного кордону:
♦ не приймаються рішення про здійснення передавання (реадмісії) шукача захисту відповідно до міжнародних угод України про реадмісію (приймання-передавання);
♦ не приймаються рішення про примусове повернення шукача захисту;
♦ не подаються позови про примусове видворення шукача захисту до адміністративних судів;
♦ не надається будь-яка інформація про шукачів захисту дипломатичним представництвам чи консульським установам держав, громадянами яких вони є або в яких вони постійно проживали до прибуття в Україну, якщо вони є особами без громадянства.