Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" доповнено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини пунктами 79-1-79-3:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.

Cтатус дитини сироти

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» :

  • дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
  • діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування

Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа є:

  • - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
  • - виховання та утримання дітей за принципом родинності;
  • сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
  • забезпечення пріоритету форм влаштування;
  • захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
  • створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
  • забезпечення права на здоровий розвиток;
  • забезпечення соціально-правових гарантій;
  • створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
  • формування системи соціальної адаптації;
  • забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
  • належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
  • вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

Відповідно до частини третьої статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:

1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( ст. 165 Сімейний кодекс України).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:

  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав. Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.

12. батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

13. батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.

14. батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”.

15. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)”.

Підстави втрати статусу дитини-сироти

Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:

  1. усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
  2. визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
  3. встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
  4. визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.

Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування

Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:

  1. скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
  2. поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
  3. скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
  4. рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
  5. скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
  6. рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
  7. скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
  8. скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
  9. усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
  10. визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
  11. встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
  12. визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
  13. документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
  14. довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
  15. знайдення батьків, які перебували у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або були визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;
  16. повернення матері, батька з полону на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
  17. повернення матері, батька, які були позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;
  18. виїзду батьків з тимчасово окупованих територій України або у випадку деокупації цих територій на підставі заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування

Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:

  • працює за трудовим договором;
  • записана матір’ю або батьком дитини;
  • бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:

  • особисту заяву;
  • копію паспорта;
  • письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
  • копію трудової книжки;
  • довідку з місця роботи;
  • копію свідоцтва про народження дитини заявника.

Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Набуття_дитиною_статусу_дитини-сироти_або_дитини,_позбавленої_батьківського_піклування&oldid=49626