Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Поняття торгівлі людьми

Поняття торгівлі людьми визначено рядом нормативно-правових актів.

Першим сучасним міжнародно-визнаним тлумаченням терміну «торгівля людьми» є визначення, що міститься у Протоколі «Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї» означає - здійснювані з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачі, приховування або одержавння людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.
Законом України «Про протидію торгівлі людьми» визначено, що «торгівля людьми» — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Також, подібне тлумачення даного поняття міститься у ст. 149 Кримінального кодексу України - торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Державна політика у сфері торгівлі людьми

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:

  • попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;
  • боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;
  • надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.

Порядок та підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми повинна здійснити наступні кроки:

  1. Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.
  2. Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається протягом трьох днів з дня подання заяви та заповнити опитувальний лист. Під час співбесіди Посадова особа оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди.

На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів облікову картку особи, проводить перевірку у семиденний строк отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до Міністерства соціальної політики.
Місцева держадміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки подає до Нацсоцслужби такі документи:

1) копію заяви;

2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 Порядку;

3) копію заповненого опитувального листа;

4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пункті 5 Порядку;

5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;

6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності);

7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо).

Документи розглядаються Нацсоцслужбою протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації.

Відповідно до рішення, прийнятого за результатами розгляду документів, Нацсоцслужба надсилає місцевій держадміністрації лист із повідомленням про встановлення/відмову у встановленні статусу або продовження/відмову у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, згідно з додатком 4 Порядку.

Важливо! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми» статус надається '''строком до двох років та може бути продовжений за рішенням Нацсоцслужби не більш як на один рік з дати закінчення такого строку. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Нацсоцслужби відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Підставами для встановлення статусу є:

  1. укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
  2. вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;
  3. документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.

Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

  • інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
  • медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
  • тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
  • відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
  • одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.


Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, має також право на:

  • безоплатне отримання послуг перекладача;
  • тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
  • постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

Куди звертатися

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.

Також, допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Діти, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до центру соціально-психологічної реабілітації дітей та притулку для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ:

  • уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення);
  • фахівця з соціальної роботи, який працює безпосередньо в територіальній громаді;
  • служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина);
  • дільничного інспектора поліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України);
  • громадських організацій.

Зверніть увагу! У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичного представництва України в державі, в якій вона перебуває. Дипломатичне представництво України за кордоном сприяє поверненню громадян України, постраждалих від торгівлі людьми, в Україну відповідно до законодавства.

Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми» виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) заявника та становить три прожиткові мінімуму для особи відповідної категорії.

Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:

  • заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  • копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
  • копію документа, що посвідчує особу.

Матеріальна допомога виплачується особі не пізніше одного місяця з дня її звернення до органу соціального захисту населення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Довідково

527 та 0 800 505 501 – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.


Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Надання_допомоги_та_захисту_особам,_які_постраждали_від_торгівлі_людьми&oldid=37981