Наставництво над дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"
• Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 465 "Деякі питання здійснення наставництва над дитиною"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 07 листопада 2017 року № 1763 "Про затвердження Програми підготовки наставників для дітей, які проживають у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя"

Загальні положення

Наставництво - добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.
Наставник - повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво. Наставник здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя..
Підготовка до самостійного життя дітей, які проживають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах для дітей, їх соціальна та психологічна адаптація можуть здійснюватися у формі наставництва. Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, зокрема, щодо:

• визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
• надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
• формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
• ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
• сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
• формування у дитини навичок здорового способу життя (Положення про наставництво, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 465 (далі - Положення)

Куди звернутися

Організація наставництва здійснюється центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини.

Обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр) забезпечують проходження особами, які виявили бажання стати наставниками ( кандидати у наставники), курсу підготовки за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.

Районні, міські, районні у містах центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центри):

• поширюють інформацію про наставництво та надають консультації з питань наставництва заінтересованим особам в усній або письмовій формі;

• проводять добір кандидатів у наставники;

• співпрацюють із закладами з метою поширення інформації про наставництво серед працівників закладів, дітей та їх батьків;

• сприяють в установленні (формуванні) наставницьких стосунків;

• супроводжують наставників і дітей, які потребують соціально-психологічної підтримки;

• ведуть журнал обліку кандидатів у наставники та наставників (пункт 7 Положення).

Які документи подати, щоб бути наставником

Особа, яка виявила бажання стати наставником, до укладення договору про наставництво зобов’язана пройти курс підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини кандидату у наставники потрібно подати:

• заяву;

• копію паспорта громадянина України;

• висновок про стан здоров’я за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” ;

• довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.

Під час прийому документів центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання кандидата у наставники:

1. з’ясовує його мотиви щодо наставництва, позицію стосовно виховання та розвитку дітей;
2. надає роз’яснення щодо порядку та умов наставництва;
3. ознайомлює із завданнями, правами та обов’язками наставника (пункт 9 Положення).

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання кандидата у наставники протягом 10 робочих днів після надходження документів, розглядає питання про направлення кандидата у наставники до регіонального центру для проходження курсу підготовки. Витрати на проїзд кандидатів у наставники до місця проведення навчання та проживання під час проходження навчання фінансуються за рахунок коштів громадських, благодійних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок.

Підстави для відмови

Наставниками не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України (особи, які не можуть бути усиновлювачами):

1. обмежені у дієздатності;
2. визнані недієздатними;
3. позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4. були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6. зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7. не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8. страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
9. є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10. були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11. за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12. є особами без громадянства;
13. перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Якщо кандидат у наставники не відповідає вимогам, йому надається обґрунтована відмова.

Договір про наставництво

Наставництво здійснюється за договором про наставництво, що укладається між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається такий договір.
Договір про наставництво укладається у письмовій формі.
Для укладення договору про наставництво потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників. Згода дитини надається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я.

Припинення дії договру

Дія договору припиняється:

• за згодою сторін - у разі переведення дитини до іншого закладу (за ініціативою наставника договір може бути укладено з тим закладом, до якого переведено дитину, над якою здійснюється наставництво, а також з центром за місцезнаходженням закладу. У такому випадку центрами повинно бути забезпечено обмін інформацією, необхідною для укладення нового договору);
• за ініціативою однією із сторін - у разі невиконання обов’язків за договором іншими сторонами або за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх обов’язків за договором, порушення прав та законних інтересів дитини наставником, виникнення загрози для життя та здоров’я дитини з вини наставника;
• у разі повернення дитини на виховання до батьків, інших законних представників, її усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування;
• влаштування її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу);
• у разі відмови дитини від здійснення наставництва стосовно неї;
• досягнення дитиною повноліття;
• у разі смерті дитини чи наставника.

Типовий договір про наставництво затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 465.

Відповідальність наставників

Наставник відповідно до законодавства є відповідальним за порушення ним прав і законних інтересів дитини, заподіяння шкоди її життю та здоров’ю.

Під час перебування дитини в сім’ї наставника строком не більш як три календарних дні у святкові та неробочі дні, під час канікул наставник відповідає за життя, здоров’я та своєчасне повернення дитини до місця її проживання (перебування).

Контроль за дотриманням прав та інтересів дітей, над якими встановлено наставництво

Функції контролю за дотриманням прав та інтересів дитини, над якою встановлено наставництво, виконують центр, адміністрація закладу, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини (шляхом спілкування з дитиною, спостереження за її поведінкою, емоційним станом тощо).