Оплата праці під час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс Законів про працю України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 700
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва"

Загальні положення

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, роботодавець організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи (ст. 201 КЗпП). Таке навчання відбувається за рахунок підприємства, установи та організації. Працівникам за цей період виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (стаття 207 КЗпП). При індивідуальній формі учня прикріплюють до кваліфікованого працівника або включають до складу робочої бригади, де його навчає бригадир або інший висококваліфікований робітник з числа членів бригади. При бригадній формі навчання учні об'єднуються в бригади, які очолюють бригадири (інструктори виробничого навчання). Є також спеціальності, які вимагають більш поглибленого вивчення теоретичних знань. З цією метою використовуються курси, тобто проводиться курсове навчання особливо складних професій.

У період виробничого навчання на працівника поширюються загальні норми трудового права та спеціальні норми з виробничого навчання. Так, порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700. Його дія поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Порядок оплати праці під час виробничого навчання

Професійна підготовка (навчання) - оволодіння певними навиками і знаннями за певною професією або спеціальністю.
Професія - рід трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і що є джерелом існування.
Спеціальність - різновид професії.
Наприклад, професія - учитель, спеціальність - учитель початкових класів, учитель історії, учитель математики.
За час навчання учням не встановлюються норми праці, а здійснюють оплату:

• у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві;
• виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії - у разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється (Положення).
  

Оплата праці під час індивідуального навчання

При індивідуальному навчанні професії працівників з відрядною оплатою праці оплата роботи учнів провадиться:

• за 1-й місяць навчання - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії,
• за 2-й місяць - 60%,
• за 3-й місяць - 40%,
• за 4-й і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою, - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії.

Крім того, за виготовлену учнями придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві тарифами і розцінками.
При індивідуальному навчанні професії працівників з почасовою оплатою праці оплата провадиться:

• за 1-й і 2-й місяці - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві,
• за 3-й-4-й місяці - 80%,
• за всі наступні, що передбачені програмою навчання - 90 %тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві.

У такому ж порядку провадиться оплата праці учнів на  роботах з відрядною оплатою праці, якщо виробниче навчання здійснюється на устаткуванні, на якому працюють працівники, що навчають.

Оплата праці під час бригадного навчання

Оплата праці учнів у разі навчання їх у бригаді провадиться:

• за 1-й місяць - 75%,
• за 2-й місяць - 60%,
• за 3-й місяць - 40%,
• за 4-й та всі наступні місяці - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві.

Крім того, починаючи з 2-го місяця навчання, учням провадиться доплата до 100% ставки І розряду відповідної професії на підприємстві з відрядного заробітку бригади. Виробнича бригада з відрядною оплатою праці, за згодою колективу бригади, може із загального заробітку бригади збільшувати доплату учням понад 100% тарифної ставки І розряду. Порядок і розміри доплати учням визначаються колективом бригади залежно від їх трудового внеску в результати роботи бригади. Якщо учнів включено до складу бригади, яка працює на агрегаті, на якому випуск продукції у зв'язку зі збільшенням кількості працівників у бригаді не може бути збільшено, оплата праці учнів здійснюється в такому ж порядку, як і в разі навчання професій працівників з почасовою оплатою.

Оплата праці за час навчання професіям, яким відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників І розряд не присвоюється, провадиться виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям

Кваліфікація - це рівень підготовленості, міра готовності до будь-якого виду праці. Кваліфікована праця є складною працею, що вимагає спеціальної підготовки, наявності у працівника навиків, умінь та знань для виконання певних видів робіт. Значення і роль кваліфікованої праці велике. Вона створює за одиницю часу більшу вартість, ніж некваліфікована праця.
Перекваліфікація – зміна професійної діяльності, що містить певні терміни навчання нової професії.
Під підвищенням кваліфікації розуміється професійне навчання, спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, навиків і умінь з уже набутої професії. Періодичність навчання з метою підвищення кваліфікації встановлюється міністерствами, а її тривалість - відповідними навчальними програмами.
Оплата праці працівників за час їх перекваліфікації або навчання іншим професіям, що зумовлені потребами виробництва, провадиться:

• за 1-й місяць - 100%,
• 2-й місяць - 70%,
• 3-й місяць - 40% їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

Крім того, вказаним працівникам з 2-го місяця навчання за виготовлену ними придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві нормами і розцінками. У разі навчання вказаних працівників на обладнанні, на якому працюють робітники, що навчають, оплата за весь час навчання провадиться, виходячи з середнього заробітку за попереднім місцем роботи.
За жінками, які звільняються від виконання важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, зберігається попередня заробітна плата на час навчання або перекваліфікації.

Оплата праці за час навчання техніки безпеки

Оплата праці учнів за час навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками провадиться почасово з розрахунку 50% тарифної ставки, встановленої для робітників, які мають найнижчий розряд з професії, яку освоюють. Після закінчення навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться за відрядною формою згідно з діючими на підприємстві нормами та розцінками. Якщо ті, хто навчаються, заробляють менше 50% тарифної ставки, за перші 2 місяці їм провадиться доплата до 50% зазначеної тарифної ставки. Починаючи з 3-го місяця навчання, оплата праці тих, хто навчається, провадиться за діючими на підприємстві нормами та розцінками без будь-яких доплат. Оплата праці учнів, що навчаються професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час навчання інших професій зазначених робітників має й інші особливості. Зумовлено це передусім характером вказаних робіт.

Мінімальні державні гарантії

Для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлені такі мінімальні державні гарантії:

• збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи;
• оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
• виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.

Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків добових. На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень. Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, cтипендії, відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадяться за місцем основної роботи.

Порядок вирішення спору

У випадку виникнення спору працівник може звернутися до:

• комісії по трудових спорах. Працівник може звернутися щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
• районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Окрім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.