Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)
• Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298
• Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" від 14.04.2022 № 2201-IX
• Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»
• Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (станом на 12.01.2017)
• Рішення Конституційного суду України від 17.06.2020 №4-р(П)/2020

Бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентується параграфом 1 глави 26 КПК України. Так, статтею 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Необхідність існування судового порядку оскарження даного виду бездіяльності ґрунтується на закріпленому у статті 214 КПК України обов’язку слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Слід зауважити, що КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, який було встановлено в Кримінально-процесуальному кодексі України від 28 грудня 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями частини четвертої статті 214 КПК України, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім КПК України, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), прийнятим на виконання вимог КПК України.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу І Положення внесення відомостей до ЄРДР здійснюється у такі строки:

• заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення – невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 214 КПК України). У разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 цього Кодексу. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій (ст. 615 КПК України) ;
• інформація про призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно;
• інформація про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 151²-156¹, 160, 209, 255, 260, 262, 301¹-303, 306, 369, 369², 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частиними другою-четвертою 159¹, частинами першою, другою статті 368³, частинами першою, другою статті 368⁴ Кримінального кодексу України (далі – КК України), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258⁵ КК України;
• інформаціїя про дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;
• інформація про дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 1¹ частини другої статті 307 КПК України) законної сили;
• інформація про передачу матеріалів та відомостей (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218, пукнт частини першої статті 301 КПК України), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298⁵ КПК України), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (стаття 217 КПК України), закінчення досудового розслідування (частина третя стаття 283, пункт 2 частини другої статті 301 КПК України) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;
• інформація про продовження строків досудового розслідування прокурором (статті 219, 295, частина друга статті 294, пункт 1 частини третьої статті 294, частина перша статті 298⁵ КПК України) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;
• інформація про продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 295¹, частина перша статті 294, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 КПК України) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;
• інформація про оголошення розшуку (стаття 281 КПК України) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;
• інформації про вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (стаття 131, 298³ КПК України), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України), направлення матеріалів дізнання прокурору (частина перша статті 301 КПК України) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;
• інформації про повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 КПК України – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;
• інформації про інші відомості, передбачених електронними картками, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення або набрання чинності рішенням слідчого судді (суду).

2) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України;

3) бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

4) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; Під час досудового розслідування учасники кримінального провадження не можуть оскаржувати в судовому порядку будь-які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора. Це пояснюється потребою ефективного розслідування кримінальних правопорушень і зменшення випадків зловживання правом на оскарження.

5) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

6) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; Оскаржити вищезазначену бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора на стадії досудового провадження мають право: заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

7) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

9) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Слід зазначити, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не підлягають розгляду під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження суду. Під час підготовчого судового засідання можуть також бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо відмови у визнанні особи потерпілою та заходів безпеки (частини друга та третя статті 303 КПК України).

Заборону на оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування (частина друга статті 303 КПК України), необхідно розглядати через призму загальних засад кримінального провадження, а саме доступу до правосуддя відповідно до частини четвертої статті 21 КПК України, згідно якої здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо в його ході порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією України і міжнародними договорами України) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод.

Строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

Скарги на вказану бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора можуть бути подані відповідним суб’єктом права на таке оскарження протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності (частина перша статті 304 КПК України).

При поданні скарги необхідно враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлентх у статті 116 КПК України, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 КПК України, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану (ч.1 ст.117 КПК України).

Скарга повертається, якщо:

1. скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
2. скарга не підлягає розгляду в суді, в який подана;
3. скарга подана після закінчення 10 денного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Як правильно оформляти скаргу

За загальним правилом скаргу слід складати у письмовій формі. У скарзі мають бути зазначені:

- орган чи посадова особа, до яких подається скарга;

- його адреса (якщо скарга надсилається поштою чи кур’єром);

- прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка подає скаргу (найменування для юридичної особи);

- місце проживання особи, яка подає скаргу (місцезнаходження для юридичної особи), та номер телефону, інші реквізити засобів зв’язку, якщо такі є;

- назва документа із зазначенням рішення, дії, бездіяльності, що оскаржуються;

- відомості про рішення, дії або бездіяльність, що оскаржуються, та виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, тобто опис ситуації, яка призвела до подання скарги;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою скаржник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, посилання на наявні у нього документи (якщо такі є);

- зміст вимог скарги, тобто те, про що особа просить орган, до якого подаєте скаргу на рішення, дію чи бездіяльністю;

- перелік документів, що додаються до скарги (за наявності);

- підпис особи, яка подає скаргу;

- дата підписання скарги.

Необхідно обов’язково переконатися у тому, що скарга прийнята і зареєстрована. На прохання ініціатора скарги повинні видати відповідну довідку.

Порядок розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування

Скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України.

Так, скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (стаття 306 КПК України).

Окрім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом (стаття 308 КПК України).

У разі введення воєнного стану скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою статті 615 КПК України, розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ст.615 КПК України).

Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

• Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
• Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 КПК України, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
• Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті статті 303 КПК України і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 КПК України, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала про:

1. скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
2. скасування повідомлення про підозру;
3. зобов’язання припинити дію;
4. зобов’язання вчинити певну дію;
5. відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до частини третьої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Увага! Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року у справі № 3-180/2018(1644/18) за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 КПК України - положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог статті 372 КПК України.

Слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою закриття провадження за скаргою (частина друга статті 305 КПК України).

Див. також

• Підстави оскарження повідомлення про підозру
• Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження
• Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою
• Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора