Особливості допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею
Нормативна база
- Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)
- Витяг із узагальнення "Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями"
Нормативно-правові підстави для проведення допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні
Статтею 225 КПК України встановлено нормативно-правові підстави для проведення допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні.
Право сторони кримінального провадження, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення такої слідчої дії виникає за наявності виняткових випадків, пов’язаних:
- з необхідністю отримання показань під час досудового розслідування;
- з наявністю обставин, які можуть унеможливити допит осіб у суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань (існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби тощо).
У порядку, визначеному статтею 225 КПК України, може бути допитаний:
- свідок
- потерпілий
- а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.
У частині першій статті 225 КПК України чітко визначені лише два виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження із клопотанням про проведення допиту, зокрема, існування небезпеки для життя чи здоров’я особи та її тяжка хвороба. Вжите в частині першій статті 225 КПК України формулювання "інші обставини" свідчить про невичерпність переліку таких обставин.
Розглядаючи клопотання про допит особи в порядку статті 225 КПК України, слідчий суддя, вивчаючи його зміст та матеріали, додані до нього, оцінює обґрунтованість клопотання і визначає, чи мають місце обставини, які зумовлюють допит зазначених осіб, та унеможливлюють його проведення під час судового засідання.
Результати проведеного Вищим спеціалізованим судом України з рогляду цивільних і кримінальних справ аналізу судової практики дають підстави для висновку, що, розглядаючи клопотання про проведення допиту в судовому засіданні, слідчі судді тлумачать поняття "існування небезпеки для життя та здоров’я свідка, потерпілого" досить широко, включаючи в нього:
- погрози вбивством або застосуванням фізичного насильства стосовно свідка, потерпілого у разі сприйняття їх як реальних;
- інші прояви психічного насильства стосовно свідка, потерпілого, зокрема, тероризування, моральний тиск, настійливі вимоги. Проблемним питанням розгляду клопотань про допит свідка у порядку статті 225 КПК України є оцінка емоційного стану свідка або потерпілого, що виник внаслідок вчинення злочину, як виняткового випадку, що може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Разом з тим емоційний стан, зокрема психоемоційне напруження, наслідком якого може бути розвиток психічних порушень, є обставиною, яка може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Тому, розглядаючи клопотання про допит, заявлене за такої підстави, слідчий суддя має виходити з того, що небезпека для здоров’я включає і небезпеку для психічного здоров’я особи;
- спосіб життя та стан здоров’я свідка або потерпілого, які не пов’язані із тяжкою хворобою, але об’єктивно можуть унеможливити допит у судовому засіданні або вплинути на повноту чи достовірність показань (наприклад, тривале зловживання наркотичними засобами може утворювати небезпеку для життя та здоров’я свідка).
Разом з тим, розглядаючи клопотання про допит у судовому засіданні, подане за таких підстав, слідчий суддя повинен дослідити відомості про стан здоров’я такого свідка, що підтверджуються доказами, зокрема медичним довідками. Висновок слідчого судді про наявність небезпеки для життя свідка внаслідок зловживання ним наркотичними засобами або про те, що стан здоров’я cвідка може унеможливити його допит у судовому засіданні, зумовлює задоволення клопотання. Саме по собі зловживання потерпілого або свідка алкогольними або наркотичними засобами, хоча об’єктивно і становить небезпеку для здоров’я особи, проте за відсутності підтвердження, що воно може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, не може бути визнане винятковим випадком, пов’язаним з існуванням небезпеки для життя та здоров’я, в розумінні статті 225 КПК.
Поняття "тяжка хвороба" є оціночною ознакою, що не визначена у статтях КПК України та нормативно-правових актах Міністерства охорони здоров’я України. Тому в кримінальному процесуальному розумінні поняття "тяжка хвороба" – це фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, внаслідок чого виникає вірогідність того, що на час судового розгляду кримінального провадження вона може бути неспроможною брати участь у судовому засіданні. Такий фізичний стан може бути наслідком травми або соматичного захворювання.
Крім цього, відповідно до статті 225 КПК України тяжка хвороба особи становить підставу для проведення допиту за місцем перебування хворого, тобто проведення виїзного судового засідання. У такому випадку, розглядаючи відповідне клопотання, слідчий суддя, крім вірогідності неможливості допиту такої особи під час судового розгляду кримінального провадження внаслідок тяжкої хвороби, має встановити відсутність у особи можливості прибути до суду внаслідок цієї хвороби, зокрема, відсутність можливості самостійного пересування особи або ймовірність настання негативних наслідків для її здоров’я та/або здоров’я інших осіб.
В переважній кількості випадків слідчі судді задовольняють клопотання про допит у судовому засіданні під час досудового розслідування особи, які досягли похилого віку (зокрема тих, чий вік переважає 75 років), беручи до уваги лише вікові особливості стану здоров’я таких осіб. Слідчим суддям необхідно враховувати, що сам лише похилий вік особи може бути обставиною, яка унеможливлює їх допит в суді. Тому за таких обставин вимагати додаткових доказів, що підтверджують захворювання таких осіб, недоцільно.
До виняткових випадків, які унеможливлюють допит особи або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань в порядку статті 225 КПК Українивідносяться:
- тривале відрядження, виїзд на роботу, навчання або постійне проживання за межі України;
- потерпілий або свідок є громадянином іноземної держави, постійно проживає за межами України і має намір повернутись до місця постійного проживання;
- призов на службу у Збройні сили України;
- спосіб життя особи, пов’язаний з роботою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, в областях, в яких проводиться антитерористична операція;
- відсутність постійного місця проживання та постійної роботи у разі неможливості проведення допиту в режимі відеоконференції з місця фактичного проживання свідка (місце роботи, наявність сім’ї тощо);
- відсутність постійного помешкання та місця роботи у зв’язку з асоціальним способом життя (наприклад, ведення кочового способу життя, що ускладнює пошук потерпілого і може унеможливити його допит у суді);
- свідок або потерпілий перебуває на території України без законних на те підстав і підлягає видворенню за межі України;
- психологічні особливості особи неповнолітнього свідка або потерпілого;
- робота свідка під керівництвом осіб, які можуть вплинути на зміст, повноту та достовірність показань; свідок, потерпілий або підозрюваний є близькими родичами із підозрюваним або обвинуваченим;
- свідка або потерпілого засуджено до покарання у виді обмеження чи позбавлення волі або застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вимоги до змісту клопотання про допит
До вимог до змісту клопотання про допит особи в поряду статті 225 КПК України відносяться:
- обґрунтування необхідності отримання показань особи із зазначенням їхнього прізвища, імені, по батькові, місця проживання;
- правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність
- короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
- обґрунтування винятковості обставин, які зумовлюють такий допит та можуть його унеможливити в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань;
- посилання на докази, якими обґрунтовується клопотання.
Процесуальні питання, які виникають під час розгляду слідчим суддею клопотань про проведення допиту
Статтею 225 КПК України не врегульовано, які саме процесуальні рішення повинен прийняти слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про допит особи. Зі змісту статті 225 КПК України вбачається, що слідчий суддя може задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні. Ухвала слідчого судді про допит особи в порядку, передбаченому статті 225 КПК України має відповідати загальним вимогам до ухвали, встановленим статтею 372 КПК України.
У статті 225 КПК України передбачено єдині підстави і для проведення допиту однієї особи, і одночасного допиту декількох осіб, без додаткової регламентації підстав для проведення одночасного допиту декількох осіб. Суд має право призначити одночасний допит у судовому засіданні двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях, з урахуванням правил, установлених частиною дев'ятою статті 224 КПК України.
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, лише навівши мотиви такого рішення.
Суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил статті 225 КПК України, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
З метою перевірки правдивості показань особи та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, вони можуть бути оголошені при її допиті під час судового розгляду.
