Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Редакція затверджена Olha.hlechyk.

Нормативна база

Загальна інформація

Безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів (п. 3 ч.1 ст.1 Закону );

Переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача (п. 53 ч.1 ст.1 Закону);

Помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі (п. 69 ч.1 ст.1 Закону );

Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі (п. 42 ч.1 ст.1 Закону);

Неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (п. 43 ч.1 ст.1 Закону);

Неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ч.1 ст.1 Закону);

Неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника (п. 45 ч.1 ст.1 Закону).

Помилковий переказ може відбуватись з вини:

  1. Платника;
  2. Отримувача;
  3. Банку чи небанківського надавача платіжних послуг.

Від виду отримувача коштів та призначення платежу в значній мірі залежить процедура повернення коштів оскільки повернення коштів з місцевих чи державного бюджету регулюється податковим, митним і бюджетним законодавством а процедура повернення коштів коли отримувачем виступає фізична особа регулюється загальними нормами цивільного права.

В випадку якщо вас цікавить повернення коштів в яких отримувачем виступає фізична особа рекомендуємо перейти на статтю: "Помилково перераховані кошти іншій особі: процедура повернення"

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій. (п. 3 Порядку ).

У процесі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів (крім податків, зборів, пені та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби): застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства;

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).

Подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку подається платником до головних управлінь Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:

  • причини повернення коштів з бюджету;
  • найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
  • місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
  • сума платежу, що підлягає поверненню;
  • спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

З метою повернення судового збору суд за допомогою системи «Клієнт казначейства - Казначейство», за ініціативою платника судового збору (за його заявою), готує електронне подання та засобами електронного зв'язку направляє його до органів Казначейства, які самостійно перераховують кошти на рахунок заявника.

Заяву про повернення коштів помилково або надміру зарахованого до бюджету судового збору з обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності:

  • найменування платника (суб'єкта господарювання) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею в разі повернення коштів в іноземній валюті);
  • код за ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті) (латиницею в разі повернення коштів в іноземній валюті);
  • місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею в разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою);
  • причина повернення коштів з бюджету з обов'язковим зазначенням (за наявності) назви відповідного суду та номера судової справи, за подання якої був здійснений платіж;
  • найменування та місцезнаходження банку, у якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунку (латиницею в разі повернення коштів в іноземній валюті);
  • сума коштів, що підлягає поверненню;
  • IBAN, на який повертаються кошти в національній валюті (за наявності);
  • номер карткового рахунку отримувача коштів (за наявності).

У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.

Операції з повернення у готівковій формі платежів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

Повернення готівкою помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, сплачених фізичними особами, що не мають рахунків у банках, здійснюється:

  1. З відповідних рахунків, відкритих головними управліннями Казначейства в банках на ім’я головного управління Казначейства, на підставі чеків, виписаних головними управліннями Казначейства на ім’я фізичної особи;
  2. Поштовими переказами на адреси, визначені в заявах платників або у податкових деклараціях фізичних осіб.

Кошти з відповідних аналітичних рахунків, з яких необхідно зробити повернення, на підставі платіжних доручень головних управлінь Казначейства перераховуються:

  1. На рахунки, відкриті на ім'я головних управлінь Казначейства в банках відповідно до законодавства;
  2. На рахунки підприємств поштового зв'язку, відкриті в банках.

На підставі висновку повідомлення органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. зазначених у пункті 5 розділу I Порядку.

Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті

Повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України) подання подається до відповідного головного управління Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

У разі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, до Казначейства подається повідомлення відповідно до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321

Повернення таких коштів, здійснюється за повідомленням ДПС без погодження відповідним місцевим фінансовим органом.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Повернення платежів, що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами

У випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, який контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, передає подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує подання шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Головні управління Казначейства у Донецькій та Луганській областях здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим відповідно з Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями.

Донецька та Луганська обласні військово-цивільні адміністрації протягом двох робочих днів погоджують подання шляхом засвідчення підписом керівника відповідної обласної військово-цивільної адміністрації, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертають його органу, який подав подання, для подальшої передачі до відповідного головного управління Казначейства відповідно до законодавства.

Розгляд поданих документів

Заява та подання (дати складання яких не перевищують 30 календарних днів) або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Подання, яке не пройшло перевірку повноти реквізитів та/або зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні, головне управління Казначейства, Казначейство до виконання не приймає, про що не пізніше наступного робочого дня з дня отримання подання інформує орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, та/або місцевий фінансовий орган шляхом надсилання засобами системи Казначейства відповідного електронного повідомлення із зазначенням причини відмови у прийнятті подання. (пункт 11 Порядку).

Якщо за результатами опрацювання подання - неможливо встановити відповідні реквізити, орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного електронного повідомлення готує та надсилає платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні (перерахуванні) коштів із зазначенням причини такої відмови.

Копія судового рішення, засвідчена належним чином, повертається відповідним головним управлінням Казначейства, Казначейством надавачам без виконання у таких випадках:

  1. невідповідність інформації, викладеної у заяві платника, даним, наведеним у копії судового рішення, засвідченій належним чином, або даним відповідного головного управління Казначейства, Казначейства про зарахування коштів до бюджету;
  • надання заяви та копії судового рішення, засвідченої належним чином, неуповноваженою особою;
  • порушення встановлених вимог щодо оформлення копії судового рішення. (пункт 12 Порядку).

Відповідальність банків при здійсненні помилкового переказу коштів

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену Законом , за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов’язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

  • помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
  • помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
  • платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов’язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.

Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов’язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.

Надавач платіжних послуг під час надходження коштів від неналежного отримувача залишає їх у своєму розпорядженні, за умови виконання своїх зобов’язань з відшкодування, передбачених частинами дев’ятою - тринадцятою статті 86 Законом . У разі порушення неналежним отримувачем триденного строку надавач платіжних послуг має право вимагати від неналежного отримувача сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку.

Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача (ст. 86 Закону).

Відповідальність платника при проведенні переказу

Відповідно до статті 87 Закону, платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

Платник зобов’язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку.

Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов’язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.

Відповідальність отримувачів при проведенні переказу

Відповідно до ст. 88 Закону, неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов’язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг. У разі порушення 3-деного строку отримувачем він також буде повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції.

У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

Вирішення спору, пов'язаного із здійсненням банками переказу

Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Повернення_грошових_коштів_у_випадку_їх_помилкового_переказу_неналежному_отримувачу&oldid=48052