Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, строк позовної давності якої минув

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про житлово-комунальні послуги"
• Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"
• Житловий кодекс Української РСР

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - заборонено.

Опис суттєвих аспектів

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заборгованість власників квартир за укладеними договорами, пов’язаними з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

Процесуальний строк, що застосовується і у випадках суперечок з приводу надання житлово-комунальних послуг, стягнення заборгованості за їх несплату тощо, встановлюється тривалістю в три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Період, за який кредитор має право стягувати заборгованість (в тому числі за житлово-комунальні послуги), визначається строком позовної давності.

Загальні строки позовної давності

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Період, за який кредитор має право стягувати заборгованість (в тому числі за житлово-комунальні послуги), визначається строком позовної давності. Тобто, якщо є заборгованість зі сплати комунальних послуг, наприклад за 5 років, то відповідна організація має право звернутися з позовом про стягнення боргу тільки за останні три роки. Отже, стягнення боргу за чотири чи п’ять років, є порушенням ваших прав.

Відповідно до статті 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється:

1. якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2. у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3. у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4. якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
   

У разі виникнення вищенаведених обставин перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Статтями 264 та 265 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Строки позовної давності у разі звернення до суду із заявою про видачу судового наказу

Звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є підставою для переривання строку позовної давності в розумінні ч.2 ст.264 Цивільного Кодексу України. У висновку ВСУ від 21.01.2015 у справі №6-214цс14 вказано: ч.2 ст.264 ЦК визначено, що позовна давність переривається в разі пред’явлення особою позову до одного з боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч.1 ст.160 Цивільно процесуального кодексу України особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ Цивільно процесуального кодексу України, перериває строк позовної давності.

Крім того, потрібно мати на увазі, що вчинення боржником будь-яких дій стосовно визнання боргу або іншого обов’язку за межами строку позовної давності не може тягти за собою його переривання, оскільки цей строк сплив, у зв’язку із чим не міг перериватися.

Таким чином, якщо особа звернулася до суду стосовно видачі наказу, то строк позовної давності переривається за 3 роки. В цьому випадку позивач має право звернутися до суду протягом 3-річного строку після скасування судового наказу для того, щоб стягнути заборгованість за період до переривання строку позовної давності. Якщо позивач звернувся до суду після скасування наказу вдруге з порушенням строку позовної давності, то за заявою сторони застосовується строк позовної давності.

Переривання строку позовної давності

Часткова оплата комунальних послуг не є підставою для переривання строку позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного Кодексу України строк позовної давності переривається разом з учиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. При цьому визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згодна з його наявністю. Коли особа вносить плату за комунальні послуги, вона вказує відповідний місяць, і виконавець зобов’язаний зарахувати кошти саме за місяць, указаний у платіжному документі. Якщо особа не вказує місяць оплати або вносить суму більшу, ніж нараховано, виконавець на власний розсуд може віднести надлишок та непозначену суму до сплати заборгованості за попередні періоди.

В цьому випадку суду потрібно встановлювати намір особи: чи хотіла вона сплатити попередню заборгованість або це помилка робітника банку, який не вказав місяць, або особа не знала, що оплачує попередній період, із чим не згодна. Усвідомлена оплата за попередній період є підставою для переривання строку позовної давності. У випадку помилки чи незнання ця ж дія є підставою для застосування ч.1 ст.267 Цивільного Кодексу України. Підстави для переривання строку позовної давності в цьому випадку відсутні. Прикладом правильної судової практики є рішення апеляційного суду, в якому зазначено, що доказів, які свідчили б про визнання боргу за вказаний період, матеріали справи не містять. Наявні квитанції про оплату послуг позивача не підтверджують визнання відповідачами такого боргу, оскільки в них указано місяць, за який проводиться оплата. Також квитанції не містять посилань на те, що відповідачі, вносячи місячні платежі, компенсують і борг.

Окрім того, потрібно мати на увазі, що вчинення боржником будь-яких дій щодо визнання боргу або іншого обов’язку за межами строку позовної давності не може тягти за собою його переривання, оскільки цей строк сплив, у зв’язку із чим не міг перериватися. Отже, якщо суд установить намір особи оплатити комунальні послуги за попередній період, йому потрібно встановити, за який саме. Якщо це буде період, за яким строк позовної давності ще не закінчився, то він може бути перерваний.

Обчислення строків давності при укладенні договору про реструктуризацію заборгованості

У випадку укладення договору про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги строк позовної давності обчислюється не від кінцевої дати договору, а від кожної конкретної дати розрахунку згідно зі схемою реструктуризації.

Так, рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова задоволено позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для населення за період з 1.04.2005 до 30.09.2013. Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги обгрунтовано розрахунками, а посилання на строк позовної давності не беруться до уваги у зв’язку з тим, що 8.07.2008 між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості строком до 8.07.2013, внаслідок чого строк позовної давності перервано визнанням відповідачем боргу.

Однак рішенням апеляційного суду цей вердикт скасовано й ухвалено новий — про часткове задоволення позовних вимог за період з листопада 2010-го до листопада 2013 року. Рішення мотивоване тим, що договір про реструктуризацію заборгованості має графік унесення періодичних платежів та за кожним платежем у разі несплати позивач міг звернутися до суду, що він зробив тільки в листопаді 2013 року. Початок обчислення строку позовної давності пов’язується не стільки з терміном дії договору, скільки з певними моментами, які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК). Таким чином, позовна давність за вимогами кредитора про повернення несплачених коштів повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Якщо постачальник/ виробник/ виконавець послуг подав до суду необхідно вжити заходів задля захисту. Зокрема, Споживач послуг маєте право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Запорукою позитивного вирішення судового спору з надавачем послуги є підтвердження своїх заперечень проти вимог доказами. Незважаючи на наявність або відсутність заборгованості за комунальні послуги і, відповідно, судового спору, Споживачам полуг необхідно належним чином оформлювати та документувати претензії до виконавців стосовно ненадання або неналежного надання послуги. Таке право споживача передбачено п.9 ч.1 ст.7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", при цьому відповідно до ст. 27 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" для укладення акта-претензії за вашим викликом має з'явитися представник виконавця. Якщо він цього не зробить або відмовиться від підписання акта-претензії, такий акт буде дійсний, якщо його підпише не менше двох споживачів.

Процедура стягнення заборгованості

Позасудовий порядок:

Направлення споживачу претензії про несплату за надані послуги із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

Претензія містить реквізити із найменуванням боржника, виконавця, суму заборгованості, дату, підпис виконавця та його печатку.
Направлення споживачу для підписання бланк типового договору

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
У випадку, якщо у справах ЄРЦ відсутній підписаний споживачем примірник, з метою відсутності подальшої суперечки щодо намірів споживача ухилитись від підписання, бланк договору надсилається поштовим відправленням.

Судовий порядок

Подання до суду заяви про видачу судового наказу

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимоги про стягнення вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (ст.160, ст.161 Цивільного процесуального кодексу України). Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 Цивільного Кодексу України ). У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.

Вартість

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (заяви про видачу судового наказу), справляється судовий збір. Згідно із ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" розмір судового збору за видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ця сума становить 302,80 грн.). Розмір судового збору при видачі судового наказу покладається на боржника додатково до суми заборгованості, що підлягає до стягнення.