Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - Постанова) забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:

державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію громадських об’єднань предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги (п.п. 6 частини 1 Постанови).

Сплата адміністративного збору/плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа. Якщо фінансова установа, через яку здійснено платіж, забезпечує можливість проведення перевірки достовірності відповідного платіжного документа, державний реєстратор, посадова особа, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус проводять таку перевірку.

Поняття громадського об’єднання

Громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Громадським об’єднанням є певна спільнота, учасники якої спільними зусиллями реалізовують спільні інтереси. Громадяни та юридичні можуть об’єднуватися з різною метою.

Принципи громадського об’єднання:

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадські об’єднання» можна визначити кілька основних принципів діяльності громадських об’єднань:
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.
Самоврядність – право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Вільний вибір території діяльності – це право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.
Рівність перед законом – громадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об'єднання.
Відсутність майнового інтересу – означає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ.
Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Форми громадських об’єднань

На сьогодні законодавством визначено дві основні організаційно-правові форми громадського об’єднання: громадська організація та громадська спілка. При цьому, ч. 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання» визначено, що останні можуть створюватися як зі статусом юридичної особи, так і без такого.
Громадська організація характеризується тим, що її засновниками та учасниками є виключно фізичні особи.
Громадська спілка – засновниками є юридичні особи приватного права(ті, що створені фізичними особами чи юридичними особами приватного права, а не органами державної чи комунальної власності), а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Мета та завдання громадської організації та громадської спілки можуть бути однаковими. Основною відмінністю між цими формами є склад їхніх засновників. Утворити громадську організацію можуть лише фізичні особи, а громадську спілку – тільки юридичні особи приватного права. Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Проте не всі юридичні особи можуть утворити громадську спілку. Засновниками громадської спілки можуть бути тільки юридичні особи приватного права. Громадське об’єднання може здійснювати діяльність, маючи статус юридичної особи або не маючи такого статусу. Відмінність між ними полягає в обсязі прав і обов’язків. Відповідно до Цивільного кодексу України, юридична особа – це організація, що має відокремлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права та обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Таким чином, громадське об’єднання зі статусом юридичної особи набуває всіх ознак, характерних для будь-якої юридичної особи. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи на відміну від громадського об’єднання без такого статусу може:

  • створювати відокремлені підрозділи;
  • здійснювати підприємницьку діяльність;
  • бути учасником цивільно-правових відносин;
  • брати участь у здійсненні державної регуляторної політики тощо.

Разом з тим, на громадське об’єднання зі статусом юридичної особи покладено обов’язок ведення фінансової документації та звітування до відповідних контролюючих органів державної влади.
Громадські оргазації зобов'зані: зберігати правоустановчі документи, документи, в яких міститься інформація про діяльність, яка провадилася відповідно до мети (цілей) та завдань; зберігати і регулярно оновлювати інформацію, достатню для ідентифікації згідно з вимогами закону кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), засновників, керівників, членів керівних органів та довірених осіб громадського об’єднання, а також надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Ця інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом;

Найменування громадського об’єднання

Найменування громадського об’єднання зазначається у його статутних документах та є ключовою відмінністю від інших організацій.
Найменування громадського об’єднання визначається рішенням установчих зборів під час його утворення і має бути викладене українською мовою. Громадське об’єднання може викласти свою власну назву іноземною мовою або мовою національних меншин.
Окрім повного найменування, громадське об’єднання може передбачити одне чи кілька скорочених найменувань, зазначивши їх у статуті.
Громадські об’єднання є вільними при виборі власного найменування, однак зобов’язані керуватися нормативними актами та зважати на визначені законом обмеження (зокрема, перевірити Єдиний державний юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відсутність тотожного найменування).
Детальні вимоги щодо найменування громадських об’єднань встановлює передусім Закон України «Про громадські об’єднання». Закон визначає, що найменування громадського об’єднання складається з 2-х частин: загальної і власної назв.
У загальній назві вказується організаційно-правова форма («громадська спілка» чи «громадська організація»). У власній назві – безпосередня назва. Власна назва не може містити: найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд); власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили); інші позначення, використання яких обмежено законом. Також власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об'єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації. Також Законом забороняється використання у власній назві громадського об'єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власна назва громадського об’єднання може містити ім’я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.

Громадське об’єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації. Забороняється використання найменування громадського об’єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об’єднання, без згоди такого громадського об’єднання для цілей, не пов’язаних з діяльністю цього громадського об’єднання.

Громадське об’єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління – з’їзду, конференції, загальних зборів тощо (далі – вищий орган управління).
Зміна найменування громадського об’єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об’єднання з додержанням вимог Закону «Про громадські об’єднання» та Статуту об’єднання (за наявності).

Основні етапи державної реєстрації громадської організації

Процес державної реєстрації громадських об’єднань визначається положеннями Закону України «Про громадські об’єднання» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
5 основних кроків до досягнення успішного результату державної реєстрації такого громадського об’єднання:
1. Підготувати статут організації, враховуючи положення ст. 11 Закону України «Про громадські об’єднання» та ст. 133.4 Податкового кодексу України.
2. Провести установчі збори засновників.
Згідно законодавства – засновниками громадської організації зі статусом юридичної особи повинно бути не менше 2 осіб, які відповідають наступним вимогам:

  • громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах
  • особи, які досягли 18 років (для молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років).

Не може бути особа, яку визнано судом недієздатною. Під час зборів потрібно оформляти протокол, вимоги якого передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадські об’єднання», серед яких особливу увагу слід звернути на визначення найменування. Протокол установчих зборів підписується головуючим (не обов’язково обраним головою організації) та секретарем зборів. Документи державному реєстратору треба подати протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.
3. Підготувати пакет документів.
Перелік документів, які потрібно подати для проведення державної реєстрації громадської організації зі статусом юридичної особи визначено ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:

  • заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
  • відомості про керівні органи громадської організації;
  • статут організації (прошитий, пронумерований та підписаний засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами);
  • протокол установчих зборів разом з реєстром учасників;
  • заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства – за бажанням заявника.

4. Документи на державну реєстрацію громадських організацій зі статусом юридичної особи можна подати до:

  • відповідних управлінь юстиції за місцем знаходження організації;
  • місцевих центрів надання адміністративних послуг.

Здійснити подачу документів можна:

  • особисто або через уповноваженого представника (подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження);
  • поштою (справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена);
  • он-лайн.

Варто звернути увагу на те, що документи підписуються із використанням електронного цифрового підпису.

Державна реєстрація громадської організації зі статусом юридичної особи є безкоштовною та повинна тривати не більше 3 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.
5. Отримати відповідь
Через портал електронних сервісів за кодом-доступу, зазначеному в описі документів. Тут можна отримати виписку та установчі документи громадської організації. Також Отримати витяг з ЄДР можна, скориставшись одним із сервісів, які мають доступ до АРІ ЄДР: Oпендатабот, YouControl. При розгляді документів, поданих на реєстрацію, може бути прийняте одне з таких рішень:

  • про державну реєстрацію;
  • про зупинення розгляду документів;
  • про відмову в державній реєстрації.
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_державної_реєстрації_громадської_організації,_яка_діє_на_підставі_модельного_статуту&oldid=49499