Порядок отримання дозволу на імміграцію

Нормативна база

• Закон України «Про імміграцію»
  
• Закон України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”
• Закон України „Про громадянство України”
• постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень»
• постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг»

Визначення понять

Імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію,який надається в межах квоти імміграції.
Квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року.

Хто має право на отримання дозволу на імміграцію

Рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають:

1) ДМС - стосовно іммігрантів, які є:

• діячами науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
• особами, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США;
• особами, імміграція яких становить державний інтерес.

2) територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції або є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме:

• висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
• осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
• осіб, які раніше перебували в громадянстві України;
• батьків, чоловіка (дружини) іммігранта та його неповнолітніх дітей;
• осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
• осіб, які прослужили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років;
• осіб, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби;

• осіб без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства.

У разі необхідності територіальні органи можуть приймати рішення стосовно іммігрантів поза квотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС).

3) територіальні підрозділи ДМС (далі - територіальні підрозділи) - стосовно іммігрантів, які на законних підставах перебувають на території України і є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС або територіальний орган), а саме:

• одного з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітей і батьків громадян України;
• осіб, які є опікунами чи піклувальниками громадян України або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
• осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
• закордонних українців, подружжя закордонних українців, їх дітей у разі їх спільного в’їзду та перебування на території України (ст. 4 Закону України "Про імміграцію").

Особи зазначені у пунктах 9,10 частини другої статті 4 Закону, можуть отримувати дозвіл на імміграцію  в межах квот на імміграцію також у разі, якщо відповідні обставини, що є підставою для надання дозволу на імміграцію, виникли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України" (пункт 5 розділу V Закону України Про імміграцію).

Етапи отримання дозволу на імміграцію

• Зібрати необхідні документи;
• Звернутись до дипломатичних представництв чи консульських установ України за кордоном за місцем постійного проживання;
• Особам, які перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів ДМС України за місцем проживання;
• Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
• Отримати дозвіл на імміграцію за місцем подачі документів;

Подання заяви про надання дозволу на імміграцію

Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:

1. Особами, які тимчасово перебувають в Україні на законних підставах - до територіальних підрозділів за місцем проживання;
2. Особами, які постійно проживають за межами України - до закордонних дипломатичних установ України за місцем постійного проживання.

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.
За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.
Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:

1. Три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
2. Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні (після пред’явлення повертається), та копія його сторінок;
3. Засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні, з особистими даними;
4. Документ про місце проживання особи (в Україні та за кордоном);
5. Відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);
6. Документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
7. Довідка, видана компетентним органом держави попереднього проживання або її дипломатичним представництвом чи консульською установою в Україні, про відсутність судимості.
8. Квитанція про сплату державного мита або консульського збору, якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством передбачена їх сплата, або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.

Залежно від категорії іноземці та осіб без громадянства додатково подають наступні документи:

1. Діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України - документ, що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України;
2. Висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України - копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці;
3. Особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США - копії статуту та/або зареєстрованих договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність та довідка банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
4. Особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
5. Особи, які раніше перебували в громадянстві України - документ, який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
6. Батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
7. Особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми - копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
8. Особи, які прослужили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України три і більше років - документ, що підтверджує факт проходження військової служби у Збройних Силах України;
9. Особи, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, - документи, що підтверджують факт проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, та висновок (постанову) військово-лікарської комісії про визнання особи непридатною до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби.
10. Особи, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України - копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;
11. Особи, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням - документи, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України";
12. Особи, імміграція яких становить державний інтерес для України - подання центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;
13. Закордонні українці, подружжя закордонних українців, їх діти у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України - документи, що підтверджують отримання статусу закордонних українців, або копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки із закордонними українцями;
14. Особи без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії посвідки на тимчасове проживання та рішення про надання статусу особи без громадянства.

Особи, які постійно проживають за межами України, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості.
Увага! У разі неподання особою всіх документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.

У разі коли протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), змінилися відомості, документи, які підтверджують такі зміни, подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким прийнята до розгляду заява, протягом десяти днів з моменту настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення.

Вартість

Вартість оформлення та видачі дозволу на імміграцію в Україну іноземцям або особам без становить - 179,74 грн. (абзац п`ятий пункту 27 Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795.

Термін розгляду заяви

Не перевищує одного року з дня подання заяви
Результат отримання послуги
Дозвіл на імміграцію в Україну
Строк дії документу, що є результатом отримання послуги
Дозвіл на імміграцію дійсний протягом року з дня його видачі.

Рішення про надання дозволу на імміграцію

Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов'язані відповідно до Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень протягом періоду дії дозволу звернутися до:

• закордонних дипломатичних установ України із заявою про оформлення довгострокової візи, якщо вони постійно проживають за межами України, та після прибуття в Україну - протягом п'яти робочих днів до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;
• до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.

При цьому заявник повинен особисто звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання хоч би один раз - для подання заяви про надання дозволу на імміграцію чи для отримання посвідки (у тому разі коли із поважних причин він не зміг подати заяву про надання дозволу на імміграцію особисто).

Іммігранти, які отримали посвідки, повинні зареєструватися за місцем постійного проживання, а у разі зміни місця проживання перереєструватися в порядку, встановленому для громадян України.

Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію

Підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію:

1. Особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;
2. Особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено;
3. Особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;
4. Особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;
5. Особам, які уклали шлюб з громадянином України або іммігрантом, факт перебування в якому є підставою для надання дозволу на імміграцію, якщо такий шлюб за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності;
6. Особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи;
7. Особам, які під час попереднього перебування в Україні були притягнуті до кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинення незаконного перетинання чи спробу незаконного перетинання державного кордону України або порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України чи виїзду з неї, або порушили законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
8. Особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;
9. В інших випадках, передбачених законами України.

Оскарження відмови у наданні дозволу на імміграцію

Рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію може бути оскаржене до суду в установленому порядку. Для цього потрібно звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну.
Відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місце знаходженням відповідача. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місце знаходженням відповідача.

Див. також

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України