Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Житловий кодекс України
- ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87
Загальні положення
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Однак, для того, аби використовувати нерухомість в якості житла воно повинно бути віднесено до житлового фонду.
Житловий фонд становлять житлові будинки та приміщення в них, віднесені до державного житлового фонду, громадського житлового фонду, житлового фонду житлово-будівельних кооперативів, приватного житлового фонду, а також житлового фонду соціального призначення. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (стаття 4 Житлового кодексу України).
Житлові будинки, квартири, інші житлові приміщення (об'єкти житлової нерухомості) призначаються і повинні бути придатними для постійного проживання в них громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків. Для цього приміщення має відповідати вимогам законодавства до житлових об'єктів, встановленими ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення".
Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове
Переведення нежитлового приміщення в житлове є зміною його цільового призначення. На сьогоднішній день українським законодавством не встановлено чіткого механізму переведення нежитлового приміщення до житлового фонду.
До кого звернутися
На практиці вирішенням цього питання займаються органи місцевого самоврядування. Власник нежитлового приміщення має подати заявку до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), який в свою чергу передає їх до департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету місцевої ради. Також власник має довести, що:
- приміщення придатне для проживання;
- оснащене системами вентиляції, водопостачання, каналізації, газопостачання, теплопостачання;
- відповідає санітарним і гігієнічним нормам;
- має захист від води й навколишнього середовища;
- має допустимий рівень шуму, вібрації, електромагнітного поля тощо.
Перелік документів
Разом із заявою про переведення нерухомості до житлового фонду власник приміщення має подати наступні документи:
- копію повідомлення, в якому балансоутримувач підтверджує, що власник повідомив його про намір змінити цільове призначення приміщення. Якщо балансоутримувач – власник будинку, застереження про погодження не подаються;
- копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
- копію документів, що підтверджують право власності;
- копію технічного паспорта;
- для багатоповерхових будинків - поверховий план;
- проектну документацію (якщо планується зміна конфігурації приміщення);
- фотографії помешкання;
- інші документи (в залежності від генеральних планів населених пунктів).
Строк розгляду
Орієнтовний строк розгляду заявки становить 1-2 місяці залежно від регіону. За результатами розгляду документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання або відмову у наданні дозволу на переведення нежитлового приміщення в житлове у письмовій формі. Рішення про відмову у наданні відповідного дозволу має бути мотивованим.
Громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування (стаття 81 Житлового кодексу України).
