Порядок повернення застави у кримінальному провадженні
Нормативна база
- Конституція України
- Кримінальний процесуальний кодекс України
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 "Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу"
Загальні положення
Застава - один із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (пункт 3 частини першої статті 176, частина перша статті 182 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).
Застава може бути внесена:
- підозрюваним;
- обвинуваченим;
- іншою особою (фізичною або юридичною особою – заставодавцем) (частина друга статті 182 КПК України).
Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частиною третьою або четвертою статті 183 КПК України.
Застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Розмір та порядок внесення застави
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави визначається в ухвалі слідчого судді, суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави (пункт 4 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (далі - Порядок).
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Звернення застави в дохід держави
У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Зверніть увагу! Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України .
Зверніть увагу! Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (Далі Порядок) Звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління Державної судової адміністрації (надалі ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.
Копія ухвали слідчого судді, суду, вироку місцевого суду надсилається протягом п'яти днів з дня набрання ними законної сили слідчим суддею (судом), який їх постановив чи ухвалив, до територіального управління ДСА, на депозитний рахунок якого було внесено заставу, для підготовки платіжного доручення.
Платіжне доручення видається територіальним управлінням ДСА протягом п'яти робочих днів з дня надходження ухвали слідчого судді, суду, вироку суду (апеляційним судом, Вищим антикорупційним судом - протягом п’яти робочих днів з дня постановлення ухвали чи вироку суду), що набрали законної сили, в яких міститься рішення про звернення застави в дохід держави, прийняте у випадках, передбачених КПК України.
Умови поверненння застави
Застава має бути повернена заставодавцю, якщо:
1) відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (частина восьма статті 182 КПК України);
2) ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв'язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (стаття 203 КПК України) або у зв'язку з набранням чинності іншим судовим рішенням – ухвалою про заміну запобіжного заходу;
3) заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (частина одинадцята статті 182 КПК України).
Хто може звернутися, щодо повернення застави
Звертаються ті особи, які її внесли згідно з частиною другою статті 182 КПК України.
Куди звертатися
Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець звертається із відповідною заявою та необхідними документами до територіального управління Державної судової адміністрації України (ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу (пункт 8 Порядку).
Заява про повернення застави у кримінальному процесі
Файл:Зразок заяви про повернення застави у кримінальному процесі.docx
Документи, які потрібно додати до заяви про повернення застави у кримінальному процесі
До заяви про повернення застави у кримінальному процесі необхідно додати наступні документи:
- відповідну ухвалу (рішення, постанову чи вирок) суду засвідчену належним чином (або її ксерокопію), в якій міститься рішення про повернення застави;
- оригінал (дублікат) платіжного документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави (квитанції);
- копію паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків (засвідчені особистим підписом);
- довідку з банку з повними реквізитами для перерахунку коштів на необхідний рахунок, у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв’язку;
- копію довіреності чи доручення на звернення з такою заявою та (або) отримання відповідних коштів (в разі, якщо з такою заявою звертається довірена особа чи особа за дорученням);
- ордер та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (в разі, якщо з такою заявою звертається адвокат).
Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п’яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів.
Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства (пункт 8 Порядку).
