Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про захист прав споживачів"
• Наказ Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 103 «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року N 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів»

Загальна інформація

Документ, що засвідчує факт укладення договору

При реалізації товарів у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями у споживачів виникають питання про терміни розірвання договорів, оформлення претензій продавцям, терміни повернення грошей за товар неналежної якості, або належної якості, який не підійшов по дизайну, розміру, кольору, габаритам.

Споживачам слід звернути увагу, що стаття 12 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовується до договорів, укладених поза торговельними або офісними приміщеннями, і які стосуються:

1. договорів споживчого кредиту;
2. операцій з нерухомим майном;
3. угод з цінними паперами;
4. договорів страхування.

При реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний представити споживачеві документ, що засвідчує факт укладення договору, який є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків

Вимоги до документу, що засвідчує факт укладення договору

Такий документ повинен містити інформацію:

1. дату укладення договору;
2. найменування та місце знаходження продавця;
3. найменування продукції;
4. ціну;
5. термін виконання робіт (послуг);
6. права та обов'язки сторін договору;
7. інші суттєві умови договору.

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно з Законом України «Про захист прав споживачів».

Розірвання договору та повернення продукції

При реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця протягом 14 днів з дати отримання документа, що засвідчує факт здійснення угоди поза торговельними або офісними приміщеннями.

При реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.

Споживач має право не повертати продукцію до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

При розірванні договору споживач повинен повідомити продавця про місце, де продукція може бути повернена. Якщо продукція була отримана споживачем поштою, то у разі розірвання договору споживач може повернути товар поштою.

Усі витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця. Продавець повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукції.

При розірванні договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов'язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється після закінчення 60 днів після її отримання. Якщо продавець не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартості.

Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.

Знищення, пошкодження продукції, що відбулося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору.

Зменшення вартості продукції в результаті відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.

Якщо всупереч вимогам споживача протягом встановлених строків продавець не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у силу розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка у розмірі 1% вартості продукції за кожний день повернення продукції.

Продаж товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, проводиться із додержанням вимог правил продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів.

При доставці прийнятого за допомогою засобів дистанційного зв’язку замовлення непродовольчих товарів, на які нормативно-правовими актами чи договорами встановлено гарантійні строки, споживачу передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов’язково робиться відмітка: про дату продажу (день доставки) та найменування суб’єкта господарювання, що виконав замовлення, яка засвідчується підписом уповноваженої особи суб’єкта господарювання (абзац перший пункту 2.6 розділу ІІ Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 103).

Уповноважена особа суб’єкта господарювання повинна в обов’язковому порядку проінформувати споживача про найменування та місце знаходження підприємства, що здійснює функції суб’єкта господарювання щодо прийняття претензій від споживачів, а також проводить ремонт, технічне обслуговування проданих товарів.

Порушення проявляються, як правило в тому, що суб’єкт господарювання, всупереч вимогам статей 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимогам Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 103, не оформлює належним чином правовідносини зі споживачем. А саме: не надає споживачеві документ, який засвідчує факт укладання договору, що надалі буде підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків, а також не надає споживачеві необхідну, достовірну, своєчасну та доступну інформацію, яка передбачена законодавством про захист прав споживачів.

Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості

Пам'ятка споживача! Головна заповідь покупця: завжди зберігайте документи, що підтверджують факт купівлі-продажу (договори, чеки, жетони, акти виконаних робіт, свідоцтва суб'єктів підприємницької діяльності, рекламні обіцянки в газетах, буклетах, правила, наприклад, правила страхової діяльності, фотографії, відеокадри, запис на диктофон, медичні документи, рецепти і тощо). На ринку продавець зобов'язаний на вимогу споживача виписати товарний чек встановленого зразка. У разі відмови видачі чека слід звернутися до адміністрації ринку для відновлення своїх прав, а у разі ігнорування – до територіального органу з питань захисту прав споживачів із письмовою скаргою. У кожному магазині має бути на видному та доступному місці куточок покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів. Продавець і касир мусять мати значки ("бейджики"), на яких вказані їх посади й імена. Перш ніж оплачувати обраний товар чи послугу, перевірте: відповідність названої продавцем ціні тій, яка вказана у ціннику чи прейскуранті; якщо товар штучний – чи не пошкоджена упаковка і чи дійсно в ній той товар, за який ви сплачуєте гроші; комплектність товару; наявність супроводжувальної документації. Водночас попросіть у продавця продемонструвати, як працює товар і як ним користуватися; якщо товар ваговий – чи правильно працюють ваги; наявність необхідної інформації на упаковці та у супроводжувальній документації. Слід детально ознайомитися з цією інформацією, перш за все – зі строком придатності, гарантійними зобов'язаннями виробника тощо. Під час покупки товару ( оплати послуг, роботи ), прослідкуйте, щоб вам видали касовий чек (якщо товар тривалого зберігання, попросіть також виписати товарний чек) і щоб на чеку було видно сплачену суму; щоб у паспорті виробу було точно вказано дату покупки і назву магазину-продавця.