Роль дізнавача в кримінальному процесі

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України (ККУ)
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII
• Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 травня 2020 року № 405 "Про затвердження Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України"

Поняття досудового розслідування кримінальних проступків

01 липня 2020 року набрав чинності Закон № 2617-VIII, яким внесено системні зміни до законодавства якими було запроваджено  інститут кримінального проступку. З цього моменту кримінальні правопорушення поділяються на злочини та кримінальні проступки, а виняткове право на розслідування кримінальних правопорушень поряд зі слідчими отримали дізнавачі у формі дізнання, що має особливий (спрощений) характер.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) досудове розслідування кримінальних правопорушень здійснюється у формі досудового слідства та дізнання.

Як випливає із змісту статті 215 КПК України, досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

У відповідності до частини третьої статті 38 КПК України дізнання здійснюють, підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: органів Національної поліції; органів безпеки; органів Бюро економічної безпеки України; органів Державного бюро розслідувань; Національного антикорупційного бюро України.

Підрозділи дізнання відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1. усебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального проступку, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують чи обтяжують їх покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і обґрунтованих процесуальних рішень;
2. аналіз практики досудового розслідування кримінальних проступків, організації і результатів діяльності дізнавачів, унесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності підрозділів дізнання;
3. вжиття заходів з підвищення якості дізнання і дотримання його строків;
4. вивчення, узагальнення позитивного досвіду дізнання, упровадження його в практику підрозділів дізнання, розроблення сучасних методик розслідування окремих видів кримінальних проступків;
5. організація взаємодії підрозділів дізнання з іншими підрозділами Національної поліції, слідчими та детективами інших правоохоронних органів, суб’єктами, що здійснюють судово-експертну діяльність, підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
6. вивчення практики застосування дізнавачами норм права і розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України;
7. забезпечення підбору, розстановки і виховання кадрів для підрозділів дізнання, підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності;
8. організація відповідно до законодавства України розгляду і вирішення звернень громадян, які надходять у зв’язку з проведенням дізнання (пункт 1 розділу ІІІ Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 травня 2020 року № 405 (далі - Положення).

До кримінальних проступків відносяться кримінально карані діяння невеликої тяжкості, які не несуть великої суспільної небезпеки і за вчинення яких передбачене менш суворе покарання, ніж за злочин - крадіжки без кваліфікуючих ознак, спричинення легких тілесних ушкоджень, шахрайство, хуліганство, незаконне поводження з наркотичними засобами без мети збуту тощо.

Відповідно статті 12 ККУ  кримінальний проступок - це діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Розслідування кримінальних проступків у формі дізнання здійснює дізнавач.

Роль дізнавача в кримінальному процесі

Дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (пункт 4¹ частини першої статті 3 КПК України).

Під час досудового розслідування кримінальних проступків дізнавач самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли закон передбачає прийняття (ухвалення) рішення слідчого судді, суду чи згоду прокурора, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.

Відповідно до статті 40¹ КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого та несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізнавач має право в порядку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 40¹ КПК України, доручати відповідним оперативним підрозділам поліції проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених частиною другою статті 264 та статтею 268 КПК України. Доручення дізнавача щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання.

Під час здійснення дізнання дізнавач зобов’язаний:

1. дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інших нормативно-правових актів з питань досудового розслідування;
2. забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних проступків у межах строків установлених КПК України;
3. виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;
4. забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;
5. не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті під час розслідування кримінальних проступків;
6. не вчиняти будь-яких дій, які можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості;
7. у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК України (пункт 3 розділу V Положення).

Повноваження  дізнавача

Відповідно до статті 40¹ Кримінального процесуального кодексу України, дізнавач уповноважений:

1. починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2. проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
3. доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам;
4. звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
5. повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
6. за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
7. приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
8. здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.

Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.