Таємниця кореспонденції засуджених

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Загальні положення

Конституція України, а саме стаття 31 як одну з конституційних гарантій визначає право кожного на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до вимог статті 113 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.

Особи, взяті під варту, відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про попереднє ув'язнення» можуть листуватися з родичами, іншими громадянами, а також з підприємствами, установами й організаціями з письмового дозволу особи або органу, яка (який) здійснює кримінальне провадження. Після набрання вироком законної сили засуджені здійснюють листування відповідно до вимог статті 113 КВК України.

Листування між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі і не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації установи виконання покарань на підставі письмової заяви засудженого (частина друга статті 113 КВК України).

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про попереднє ув'язнення» і статей 8, 113 КВК України скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягають перегляду.

Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Звернення (кореспонденція) засуджених чи осіб, взятих під варту, до адміністрації органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань подаються до адміністрації установи виконання покарань, слідчого ізолятора.

Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому чи особі, взятій під варту, видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату (абзац четвертий пункту 4 розділу І Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2013 року № 1304/5 (далі - Інструкція).

Відправлення кореспонденції, здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, з обов’язковим зазначенням прізвища, ім’я та по батькові відправника.

Засуджений має право передати кореспонденцію захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України безпосередньо під час побачення з ним. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає (частина п'ята статті 113 КВК України).

Кореспонденція засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань, переглядається спеціалістом (по контролю за виконанням режимних вимог). У слідчих ізоляторах перегляд письмової кореспонденції осіб, узятих під варту, та засуджених покладається на інспектора з обліку або зазначені функції виконує інша особа, призначена для цього наказом начальника слідчого ізолятора (пункт 5 розділу І Інструкції).

Інспектори працюють в окремих приміщеннях адміністративного будинку. Доступ інших осіб до цих приміщень, за винятком начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора), першого заступника начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора), осіб, які виконують їх обов'язки, а також працівників оперативного підрозділу установи виконання покарань (слідчого ізолятора), забороняється (пункт 6 розділу І Інструкції).

Порядок отримання, приймання та відправлення кореспонденції засуджених і осіб, узятих під варту

Кореспонденція засуджених та осіб, узятих під варту, отримується та відправляється в приміщенні найближчого поштового відділення уповноваженим представником установи виконання покарань (слідчого ізолятора) на підставі довіреності, оформленої в установленому законодавством порядку (пункт 1 розділу ІІ Інструкції).

На кожного засудженого і особу, взяту під варту, інспекторами заводяться обліково-адресні картки за формою згідно до Інструкції, які у разі вибуття таких осіб із установ виконання покарань та слідчих ізоляторів долучаються до їх особових справ. Уся кореспонденція, яку одержують або відправляють засуджені до позбавлення волі та особи, узяті під варту, обліковується інспектором в обліково-адресних картках окремо (пункт 2 розділу ІІ Інструкції).

Уся вхідна (вихідна) кореспонденція, що підлягає перегляду, протягом трьох діб переглядається інспектором і вручається (надсилається) адресатам.

Листи, що містять відомості про смерть близьких або інші термінові повідомлення щодо особистих інтересів цих осіб, негайно передаються психологу установи під підпис у Журналі з приміткою "Лист психотравмуючого змісту" для невідкладного ознайомлення адресатів та надання їм психологічної допомоги (пункт 4 розділу ІІ Інструкції).

Кореспонденцію, засуджені чи особи, взяті під варту, адресовану Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, особисто запечатують у конверти (із зазначенням адресата). У разі відсутності у відправника конверта адміністрація установи виконання покарань (слідчого ізолятора) забезпечує засудженого (особу, взяту під варту) конвертом та поштовою маркою. Зазначена вхідна та вихідна письмова кореспонденція у закритому вигляді реєструється в Журналі з приміткою "Закритий конверт" (пункт 5 розділу ІІ Інструкції).

В інших випадках засуджені вкидають кореспонденцію для відправлення в незапечатаному вигляді в поштові скриньки.

Проста кореспонденція вручається засудженим і особам, узятим під варту, начальниками відділень соціально-психологічної служби (вихователями), старшими корпусного відділення, а рекомендовані листи, листи з оголошеною цінністю, - інспектором під особистий підпис у Журналі.

Кореспонденція засуджених з поштових скриньок виймається щодня, крім вихідних та святкових днів (пункт 6 розділу ІІ Інструкції).

У разі відсутності на особовому рахунку засудженого (особи, взятої під варту) коштів відправлення кореспонденції, адресованої Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, здійснюється за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установ виконання покарань (слідчих ізоляторів).

Кореспонденція, що надійшла на ім’я засудженого (особи, взятої під варту), який вибув з установи виконання покарань (слідчого ізолятора), пересилається за місцем його вибуття (пункт 9 розділу ІІ Інструкції).

Порядок листування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, з громадянами, які проживають за кордоном

Письмова кореспонденція осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, адресована за кордон (крім кореспонденції, адресованої Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду та іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій) або дипломатичним представництвам іноземних держав, акредитованим в Україні, приймається інспектором у незапечатаному вигляді і після перегляду відправляється за належністю. (пункт 1 розділу ІІІ Інструкції).

До перегляду та перекладу кореспонденції, викладеної іноземною мовою, дозволяється залучати перекладачів.

Листування, ведення телефонних розмов, одержання посилок (передач) і бандеролей та побачення засуджених військовослужбовців

Засудженим військовослужбовцям дозволяється відправляти і отримувати листи та телеграми без обмеження їх кількості. Вручення листів, що надходять засудженим військовослужбовцям, проводиться командиром дисциплінарної роти (командиром групи утримання офіцерів) або старшиною дисциплінарної роти (заступником командира групи утримання офіцерів), у присутності якого засуджений військовослужбовець зобов’язаний їх розпечатати, крім листів, які засуджені отримують від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноважених осіб таких міжнародних організацій, прокурора, захисника у справі, який здійснює свої повноваження відповідно до кримінального процесуального законодавства. Якщо засуджений відмовляється розпечатати лист, це здійснюється комісійно в присутності засудженого, про що складається акт у довільній формі. Зміст листів перевірці не підлягає. Виявлені при цьому заборонені вкладення вилучаються.

Розпечатувати листи, які відправляють засуджені військовослужбовці, заборонено.

Засуджені військовослужбовці можуть звертатися з пропозиціями, заявами та скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій, а також посадових осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок перегляду і вилучення кореспонденції (листування) та вкладень

Листи, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, написані нерозбірливим почерком, а також відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, засудженим або особам, узятим під варту, не вручаються, а вилучаються (пункт 1 розділу IV Інструкції).

Про вилучення кореспонденції засудженому або особі, взятій під варту, повідомляється під особистий підпис із зазначенням мотивованих підстав.

Гроші, цінності та інші речі, які заборонені для використання в установах виконання покарань, що виявлені в кореспонденції засуджених, вилучаються. Про вилучення грошей посадова особа установи виконання покарань складає протокол, який направляється до суду для прийняття рішення щодо передачі їх у дохід держави. У разі винесення судом рішення про відмову у передачі вилучених грошей та цінних речей у дохід держави гроші, вилучені з кореспонденції засуджених, зараховуються на їх особовий рахунок, а цінні речі здаються на зберігання до їх звільнення.

Вилучені в осіб, узятих під варту, при доставленні в місця попереднього ув’язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув’язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в дохід держави за мотивованою постановою начальника слідчого ізолятора, санкціонованою прокурором, копія якої долучається до особової справи особи, яка тримається під вартою (пункт 3 розділу IV Інструкції).

Виявлені в поштових відправленнях, що надійшли на ім’я засуджених або осіб, узятих під варту, їх особисті документи (паспорти, трудові книжки, свідоцтва про народження та шлюб, дипломи, атестати про закінчення закладів освіти тощо) підлягають вилученню.

За кожним фактом вилучення таких документів складається у двох примірниках акт про вилучення документа, форма якого визначена в додатку 6 до Інструкції, який підписується інспектором, працівником оперативного підрозділу установи виконання покарань (слідчого ізолятора) та керівником відділу (групи) по контролю за виконанням судових рішень і затверджується начальником установи виконання покарань (слідчого ізолятора) або його першим заступником. З актом про вилучення документа засуджений (особа, взята під варту) ознайомлюється під особистий підпис.

Перший примірник акта разом із вилученим документом передається до відділу (групи) по контролю за виконанням судових рішень для зберігання в конверті, долученому до особової справи засудженого (особи, взятої під варту), а другий підшивається в хронологічному порядку до номенклатурної справи інспектора.

У разі звільнення засудженого (особи, взятої під варту) звільнений розписується на внутрішньому боці другого аркуша обкладинки особової справи за отримані особисті документи, речі, коштовності з обов’язковим особистим записом про те, що він не має (має) претензій (претензії) до адміністрації установи виконання покарань (слідчого ізолятора).

Судова практика

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Таємниця_кореспонденції_засуджених&oldid=48645