Тимчасова видача особи відповідно до КПК України
Нормативна база
- Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)
- Європейська конвенція про видачу правопорушників (1957 р.)
Тимчасова видача особи відповідно до КПК України
Тимчасова видача - видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі з метою проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності для запобігання закінченню строків давності або втраті доказів у кримінальній справі.
Статею 19 Європейської конвенції про видачу правопорушників (1957 р.) передбачено, що запитувана сторона може, прийнявши рішення про задоволення запиту щодо видачі правопорушника, тимчасово передати її запитуючій стороні на умовах, які визначаються сторонами за спільною угодою.
Тимчасова видача особи це один із видів екстрадиції, яка передбачає видачу особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для проведення процесуальних дій з її участі та притягнення до кримінальної відповідальності з метою запобігання закінченню строків давності або втрати доказів у кримінальній справі на певний строк.
Однак, поняття «видача особи (екстрадиція)», «тимчасова видача особи» мають спільні ознаки, однак є різними заходами і мають відмінності.
Мета тимчасової видачі особи – проведення процесуальних дій з особою з метою недопущення втрати доказів у кримінальному проваджені або запобігання закінченню строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Тимчасове перебування– може набувати статус підозрюваного (обвинуваченого) на території іншої держави, однак у будь-якому випадку, після проведення ряду процесуальних дій та закінчення обумовленого терміну тимчасової видачі, така особа повертається на територію держави, з якої вона була направлена.
Суб’єктами тимчасової видачі особи відповідно до ст. 574 КПК України є відповідно Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України - вповноважені (центральні) органи України.
Порядок підготовки документів та направлення запиту про тимчасову видачу особи
Процесуальний порядок підготовки документів та направлення запиту про тимчасову видачу особи здійснюється за загальним правилом, який передбачено статтею 575 КПК України.
Клопотання про тимчасову видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Клопотання складається у письмовій формі і містить вимоги, що передбачені статтею 575 КПК. При цьому в зазначеному клопотанні додатково обґрунтовуються визначені в ч. 1 статті 579 КПК України підстави, а саме: запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні.
До клопотання додаються такі документи:
- засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності;
- довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджується винуватість особи у його вчиненні;
- положення статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення;
- висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений згідно з вимогами закону про громадянство України;
- інформація про перебіг строків давності;
- інші відомості, передбачені міжнародним договором України, який також чинний для іноземної держави, на території якої встановлено розшукувану особу.
Особа, яка тимчасова видана, має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк. В разі неможливості виконати всі процесуальні дії, які передбачалися під час тимчасової видачі, слідчим, прокурором або судом не пізніш як за двадцять днів до закінчення строку тимчасової видачі, готується клопотання про продовження строку тимчасової видачі, і надсилається до відповідного центрального органу.
Після доказування причетності особи, що тимчасово видавалась для здійснення процесуальних дій, до вчинення злочину, можуть порушуватися питання про видачу особи (екстрадицію) у загальному порядку.
Відмова у тимчасовій видачі особи
Відповідно до КПК України, у тимчасовій видачі особи іноземній державі може бути відмовлено, якщо:
- закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу;
- компетентний орган іноземної держави не надав даних, без яких неможливе прийняття рішення про тимчасову видачу;
- видача особи суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України;
- є обґрунтовані підстави вважати, що видача особи суперечить інтересам національної безпеки України;
- наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
Особа, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров’ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України.
У разі відмови у видачі з мотивів громадянства та наявності статусу біженця або з інших підстав, що не виключають здійснення кримінального провадження, за клопотанням компетентного органу іноземної держави Офіс Генерального прокурора доручає здійснення досудового розслідування стосовно цієї особи в порядку, передбаченому КПК України.
