Трасологічна експертиза
Нормативна база
- Закон України "Про судову експертизу"
- Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Інструкція)
- Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Рекомендації)
Загальні положення
Трасологічна експертиза - процес дослідження матеріально фіксованих слідів-відображень (слідів людини, тварини, їх діяльності тощо), слідоутворюючих та слідосприймаючих об’єктів, умов та механізму слідоутворення, що проводиться особами (експертами), які володіють спеціальними знаннями у галузі трасології (як науки про сліди, що є частиною криміналістики) з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для органів досудового розслідування та суду.
Предмет експертизи: фактичні дані, що встановлюються за результатами проведення досліджень будови слідоутворюючих об’єктів за їх ознаками (що відобразилися в слідах), умов та механізму слідоутворення, їх зв’язок із обставинами події, та які (фактичні дані) мають значення для провадження.
Об’єкт експертизи: сліди-відображення, що утворилися внаслідок діяльності людей та тварин (процесів), а також природних явищ, зокрема:
- сліди людини (гомеоскопічні та механогомічні експертизи);
- сліди тварин (експертиза слідів тварин);
- сліди знарядь (інструментів) та механізмів (механоскопічні експертизи);
- сліди розділення цілого на частини (експертиза цілого за частинами).
Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.
Основні завдання трасологічної експертизи
Основними завданнями трасологічної експертизи є:
- ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь;
- діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів;
- ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо);
- встановлення фактів, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об'єктів;
- наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів (підпункт 5.1 пункту 5 розділу І Рекомендацій).
Для вирішення ідентифікаційних завдань експерту необхідно надати:
- предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки);
- об'єкти, якими, за припущенням органу (особи), який призначив експертизу (залучив експерта), могли бути залишені ці сліди;
- дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.
Види трасологічної експертизи
Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи:
- експертиза слідів рук людини;
- експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх;
- експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об'єктах, слідів нашарувань на об'єктах;
- експертиза слідів ніг (лап) тварини;
- експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів;
- експертиза слідів транспортних засобів;
- експертиза замикальних та контрольних засобів;
- експертиза слідів поділу цілого на частини;
- експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах;
- експертиза вузлів та петель;
- експертиза за слідами інших слідоутворювальних об'єктів, зокрема зубів (інших частин тіла людини або тварини), різного роду предметів масового виробництва тощо (підпункт 5.4 пункту 5 розділу І Рекомендацій).
Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)
Основним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи є на об'єкті сліди рук?
- Чи придатні дані сліди для ідентифікації особи?
- Чи залишені сліди рук конкретною (однією) особою?
- Чи залишені однією особою сліди рук, вилучені в різних місцях?
- Чи є на даному предметі сліди рук і якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?
- Якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди?
- Які особливості мають руки людини, що залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо)?
- Якими ділянками поверхні долоні залишено сліди?
- У результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо)?
- Чи були сліди до вилучення на поверхні конкретного об'єкта?
- Чи є ознаки перенесення вилучених слідів з однієї поверхні на іншу? (підпункт 6.2 пункту 6 розділу І Рекомендацій)
Об'єктами дослідження з метою ідентифікації особи за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.
Детальніше див.: Порядок та підстави проведення дактилоскопічної експертизи
Експертиза слідів ніг людини та взуття
Основними завданнями є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та вирішення діагностичних завдань з установлення особливостей пересування людини, розміру взуття, зросту людини тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди босих ніг (панчіх, шкарпеток, взуття) людини та чи придатні ці сліди для ідентифікації людини (панчіх, шкарпеток, взуття)?
- Чи залишені сліди даною особою чи це сліди від шкарпеток, панчіх чи взуття, вилучених у певної особи?
- Чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчіх, взуття), виявлені в різних місцях, однією особою (сліди тих самих шкарпеток, панчіх, взуття)?
- Взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики і особливі ознаки (розмір, ступінь зношування тощо)?
- Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди?
- Які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів"?
- Який механізм утворення слідів взуття? (підпункт 7.2 пункту 7 розділу І Рекомендацій)
Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин
Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин проводиться з метою ідентифікації конкретної тварини за слідами її ніг (лап), зубів та вирішення діагностичних і ситуаційних завдань (установлення властивостей, станів слідоутворювальних об'єктів, механізму утворення слідів).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи залишені дані сліди ногами (лапами), зубами даної тварини?
- Чи є залишені сліди підков коня слідами даних підков?
- Чи залишені сліди, знайдені в різних місцях, ногами (лапами), зубами однієї і тієї самої тварини?
- Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід об'ємний, або відбитки ніг (лап), якщо слід поверхневий.
На експертизу направляються фотознімки та/або зліпки слідів ніг (лап), зубів, виявлених на місці події. Якщо сліди залишені ногами підкованого коня, то після виготовлення порівняльних зліпків підкови необхідно зняти і також направити експерту (підпункт 8.2 пункту 8 розділу І Рекомендацій).
Експертиза слідів злому, інструментів, виробів масового виробництва
Основні завдання
- установлення конкретного екземпляра або виду (характерних особливостей) знаряддя, інструмента, агрегату за слідами його дії;
- установлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку, в якому проводився злом перешкоди (з внутрішнього або зовнішнього боку), типу (виду) виробу, що залишив слід, способу його виготовлення тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи даним знаряддям (інструментом) було вчинено злом або іншу дію (зрубано дерево, спиляно гілку, перекушено дріт тощо)?
- Чи не залишено сліди злому, вилучені з різних місць подій, тим самим знаряддям?
- Одним чи декількома знаряддями було вчинено злом?
- Знаряддям якого виду вчинено злом?
- З якого боку (внутрішнього чи зовнішнього) було вчинено злом перешкоди (стіни, вікна, ґрат тощо)?
- Яким способом розділено предмет (шляхом розрізування, розрубування, розпилювання, свердління тощо)?
- Чи виготовлено виріб за допомогою заводського обладнання?
- Чи виготовлений(і) даний виріб (дані вироби) масового виробництва на певному агрегаті (прес-формі, штампі тощо)?
- Знаряддям (інструментом) якого виду проведено обробку виробу?
- Заводським чи саморобним способом закупорені пляшки?
- Яким способом відкривались або закупорювались пляшки (інша тара)?
- Яким способом (заводським чи саморобним) наклеювались етикетки (контрольні марки)?
- Чи переклеювалися етикетки (контрольні марки)?
Для дослідження, як правило, експерту надається(ються) предмет (предмети) зі слідами. Як виняток, можуть бути надані зліпки з об'ємних об'єктів. Якщо об'єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворювальні деталі.
Якщо об'єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експерту слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об'єкта. Якщо з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід повідомити експерта (підпункт 9.4 пункту 9 розділу І Рекомендацій).
Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)
Об'єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої (засоби).
Основними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (злому) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат, факту переклеювання паперових контрольних засобів.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправність?
- Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, підібраними або підробленими ключами)?
- У який спосіб відімкнений (зламаний) замок?
- Чи одним способом відімкнені (зламані) надані замки?
- У якому стані (замкненому, відімкненому) був замок у момент його пошкодження?
- Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без пошкодження контрольного вкладиша?
- Чи можливо відімкнути даний замок за допомогою інструмента (предмета), що був вилучений у особи (прізвище, ім’я, по батькові)?
- Знаряддям якого виду зламано замок?
- Чи зламано замок знаряддям, вилученим у особи (прізвище, ім’я, по батькові)?
- Чи відмикався замок за допомогою даного ключа (відмички)?
- Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення його копії або зліпка?
- Чи була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами?
- Чи одними пломбувальними лещатами були обтиснені пломби?
- Чи розкривалась і обтискувалась повторно пломба після її обтиснення пломбувальними лещатами?
- У який спосіб і за допомогою якого знаряддя була розкрита і повторно обтиснена пломба?
- Чи можливо з даної пломби витягти матеріал, що використовувався при опломбуванні (дріт, шпагат, шнур), без порушення її цілісності?
- Знаряддям якого виду розкривалась пломба?
- Який зміст цифрових та буквених знаків на контактних поверхнях пломби?
- Чи не розкривалась пломба наданим знаряддям?
Якщо об'єктом дослідження є замки, експерту, крім замків, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватися для відмикання або злому замка, а також усі ключі від цих замків. Замки надаються на дослідження у тому стані, у якому вони знайдені на місці події та вилучені. Устромляти у замкову щілину будь-які предмети (у тому числі штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється. Вилучення замків із сейфів та інших сховищ слід доручати експертові (спеціалістові) (підпункт 10.4 пункту 10 розділу І Рекомендацій).
Експертиза цілого за частинами
Експертизою встановлюється, чи мають частини предмета (знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію (поверхню) розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є осколки скла частинами розсіювача фар даного автомобіля, чи відколота дана тріска від певного поліна тощо)?
- Яким способом відокремлено від предмета його частину?
- Який механізм відокремлення від предмета його частини (частин)?
- Чи становили складно-складове ціле конструктивні частини об'єкта?
- До якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця події?
На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, раніше складали один предмет (підпункт 11.3 пункту 11 розділу І Рекомендацій).
Експертиза вузлів та петель
У більшості випадків об'єктами досліджень є вузли та петлі, що виконані (утворені) на мотузках, ременях тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- До якого виду належить даний вузол, чи не має він ознак, що вказують на професію виконавця?
- Чи не належать декілька вузлів до одного виду?
- Чи є вузол простим (професійним)?
- Які професійні навички має особа, що зробила вузол (петлю)?
- Чи є особа, що зробила вузол (петлю), правшею (шульгою)?
- Чи є однаковим спосіб виконання вузлів (петель)?
Перед направленням об'єкта на експертизу доцільно сфотографувати вузол з усіх боків за правилами масштабної зйомки для усунення труднощів дослідження у випадках, коли в процесі експертизи проводитимуться експерименти (розв'язування і зав'язування вузла тощо) (підпункт 12.3 пункту 12 розділу І Рекомендацій).
Експертиза рельєфних знаків
Об'єктами досліджень цього виду можуть бути відновлені, спиляні (забиті), слабовидимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї, агрегатах транспортного засобу тощо?
- Яким був первісний номер на об'єкті дослідження?
- Яким способом був знищений або змінений номер (знак) на даному об'єкті?
- Чи були на даному об'єкті маркувальні позначення?
- Чи піддавались зміні маркувальні позначення на даному об'єкті?
- Чи виконане маркування об'єкта із застосуванням конкретних засобів?
Об'єкти, які підлягають дослідженню, не можна очищати від забруднень, фарби чи іржі (підпункт 13.2 пункту 13 розділу І Рекомендацій).
Експертиза механічних пошкоджень одягу
Проведення даного підвиду трасологічної експертизи дає змогу вирішувати ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У процесі дослідження встановлюються характер пошкоджень та механізм їх утворення, вирішуються питання, пов'язані з ідентифікацією (ототожненням) знаряддя за пошкодженнями, що є на даному одязі тощо. Окрему групу становлять питання, що пов'язані з установленням належності єдиному цілому частин одягу, що досліджується.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи є на одязі, що наданий для дослідження, пошкодження?
- Який механізм утворення пошкоджень на одязі?
- Чи є пошкодження на одязі розривом, розрізом, розрубом тощо?
- Знаряддям (предметом) якого виду утворені пошкодження одягу?
- Чи є сліди тертя, тиску, волочіння тощо на одязі, що наданий для дослідження?
- Чи утворені пошкодження на одязі предметами, що надані для дослідження?
- Чи належать одному цілому частини одягу, що надані для дослідження?
Дослідження пошкоджень одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичної експертизи.
Якщо стосовно одягу проводилися судово-хімічні, судово-біологічні, судово-медичні та інші експертизи, треба про це вказувати, а за необхідності надавати результати досліджень експерту.
Одяг, що надається для дослідження, повинен бути в сухому вигляді. Потрібно вказувати, чи піддавався одяг, що наданий для дослідження, після події пранню, ремонту, чищенню тощо (підпункт 14.3 пункту 14 розділу І Рекомендацій).
Експертиза нашарувань на одязі (взутті)
Трасологічною експертизою у комплексі з експертами інших спеціальностей можуть вирішуватися питання щодо дослідження нашарувань на одязі (взутті) - ґрунту, плям зелені, фарби, паливно-мастильних матеріалів тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Який механізм утворення нашарувань ґрунту (плям зелені, фарби, паливно-мастильних матеріалів тощо)?
- Яка послідовність утворення нашарувань на одязі? (підпункт 15.2 пункту 15 розділу І Рекомендацій)
Експертиза слідів транспортних засобів
Основними завданнями трасологічної експертизи слідів транспортних засобів є ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспортного засобу за частинами та слідами, що залишені його частинами; діагностика (установлення властивостей та стану об'єктів) та ситуаційні завдання (установлення механізму слідоутворення, механізму взаємодії транспортного засобу з іншими об'єктами).
Сліди транспортних засобів містять значний обсяг інформації, яка може бути використана для встановлення виду (типу), марки транспортного засобу, напрямку його руху тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Яким видом (типом, моделлю) та якими частинами транспортного засобу залишені сліди?
- Чи залишені сліди даним транспортним засобом (його частинами)?
- Яким колесом транспортного засобу залишені сліди (правим, лівим, переднім, заднім)?
- Якою моделлю шини залишені сліди?
- Чи піддавалася покришка шини транспортного засобу, слід якої виявлений на місці події та наданий для дослідження, відновлювальному ремонту?
- Чи є на даному об'єкті (одязі потерпілого, огорожі дороги, дорожньому покритті тощо) сліди транспортного засобу?
- Чи утворилися сліди на об'єкті в результаті його переїзду колесами транспортного засобу?
- Яка послідовність утворення пошкоджень на транспортному засобі?
- Який механізм утворення слідів на транспортному засобі?
- Чи є знайдений предмет (його фрагмент) (уламки кронштейна, гайки, фрагменти фарного розсіювача або вітрового скла, фрагменти лакофарбового покриття) частиною наданого для дослідження транспортного засобу?
- Який механізм утворення пошкоджень на вітровому склі транспортного засобу?
- На який вид транспортного засобу був установлений розсіювач, уламки якого надані для дослідження?
- Яка причина руйнування (механічний удар, термічний вплив, вибух тощо) скла, розсіювача?
- Яке взаємне розташування транспортного засобу і пішохода у момент наїзду?
- Чи мав місце факт контактної взаємодії транспортного засобу з іншим об'єктом (ділянкою місця події)?
Надані в переліку питання можуть вирішуватися під час проведення комплексного дослідження разом з іншими спеціалістами (підпункт 16.2 пункту 16 розділу І Рекомендацій).
Установи, які проводять дослідження
Трасологічну експертизу проводять, зокрема, наступні експертні установи:
♦ Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз
♦ Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
♦ Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз
♦ Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз
♦ Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Корисні посилання
- Трасологічна експертиза
- Інформація щодо судових експертиз на сайті Міністерства юстиції
- Реєстр атестованих судових експертів