Участь батьків у додаткових витратах на дитину

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про судовий збір»

Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину

Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована статтею 185 Сімейного кодексу України (далі - СК України), відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
При цьому, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи з цього положення, додаткові витрати на дитину характеризуються наступними особливостями:

• На відміну від аліментів, за своїм цільовим призначенням додаткові витрати не є коштами спрямованими  на утримання дитини.
• Сплачуються вони лише у зв’язку із настанням в житті дитини певних особливих обставин, перелік яких не є вичерпним і встановлюється індивідуально у кожному конктретному випадку.
• Додаткові витрати на дитину підлягають до сплати незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів чи припинення права на аліменти;
• Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, діє тільки до повноліття, тобто, до досягнення дитиною 18 років. Щодо повнолітніх сина чи дочки положення статті 185 СК України не застосовується.
• Розмір додаткових витрат визначається за домовленістю між батьками або ж, в разі спору з цього питання, за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
• Розмір додаткових витрат на дитину визначається у твердій грошовій сумі, залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину з урахуванням того, що батьки, не залежно від того з ким проживає дитина, несуть обов’язок сплати таких витрат у рівних частках.

Укладення (форма) угоди між батьками про оплату додаткових витрат на дитину

На відміну від договору між батьками про сплату аліментів на дитину, який повинен бути укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений (стаття 189 СК України), нотаріальне посвідчення угоди батьків про оплату додаткових витрат на дитину не вимагається.

Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) за бажанням сторін можна укласти договір письмово.

В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 частини першої ст. 208 ЦК України).

Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину

Частиною четвертою ст. 196 СК України визначено, що у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

Підставою відповідальності, передбаченої частиною четвертою ст. 196 СК України, є наявність винних дій особи, яка зобов'язана провести оплату додаткових витрат.

Момент прострочення оплати додаткових витрат на дитину:

• строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю (письмовою угодою) між батьками;
• в разі відсутності домовленості між батьками, відсутності встановлення строку судом - сплив семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив

В разі умисного невиконання рішення суду про оплату додаткових витрат на дитину, особою яка зобов’язана за рішенням суду сплатити такі витрати наступає кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 382 КК України /Невиконання судового рішення/:

“Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.”

Стягнення додаткових витрат на дитину у судовому порядку

Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позовна заява повинна бути оформлена у відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 175-177 ЦПК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Судова практика: Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2019 року у справі №341/589/19.

Хто може звернутися до суду

Той з батьків з ким проживає дитина та(або) той з батьків, що покриває необхідні додаткові витрати на дитину.

Порядок звернення до суду

Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про оплату додаткових витрат на дитину можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позовні вимоги про стягнення додаткових витрат можуть пред’являтися разом з позовом про стягнення аліментів, оскільки вони безпосередньо пов’язані з аліментними зобов’язаннями. Проте подання двох даних вимог в одному позові не є обов’язковим.

Сплата судового збору

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про оплату додаткових витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат

Розмір додаткових витрат визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, які мають істотне значення (тобто враховується матеріальний стан та стан здоров’я платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інше).

Важливо! Участь у додаткових витратах батьки повинні брати у рівних частинах. При стягненні аліментів суд може відступити від даної норми, якщо один з батьків фактично не має можливості утримувати дитину, а інший таку можливість має, то суд, незважаючи на рівність участі в утриманні дитини, а керуючись саме потребами дитини, може призначити стягнення з платника аліментів суми більшої(меншої), ніж та, яку виділяє на утримання дитини той з батьків, з ким залишилися проживати дитина.

Періодичні або постійні витрати можливо заявити в одному позові з вимогами про стягнення аліментів. Зокрема, поряд з позовними вимогами про стягнення аліментів, позивач просить, щоб кожного місяця, або раз у 2-3 місяці, той з батьків, хто проживає окремо від дитини сплачував певну суму на дитину саме у зв’язку з існуванням вищезазначених особливих обставин.

Разові ж витрати можуть стягуватися і окремим позовом. Так, наприклад, якщо мати одноразово витратила певні кошти на придбання ліків для дитини, то вона може звернутися до суду з метою стягнення половини цих витрат з батька, якщо той відмовляється сплачувати їх в добровільному порядку, надавши при цьому докази даних витрат (копії квитанцій про купівлю ліків).

Докази

Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Тобто, якщо аліментні зобов’язання, в 99% випадків суд задовольняє, так як їх стягнення викликане саме необхідністю дитини у харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя, то додаткові витрати заявляються саме у зв’язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров’ям дитини, витрати, які пов’язані з розвитком здібностей дитини тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами; витрати на розвиток здібностей дитини до музики -  оплата навчання у музичній школі, придбання необхідного музичного інструмента, тощо). Тобто, заявляючи разові витрати – необхідно надати докази усієї суми витрат, та просити стягнути половину.

При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат (наприклад, надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині).

Перелік і зразки необхідних документів

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення додаткових витрат на дитину), наприклад:

• копія паспорта та РНОКПП позивача;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія рішення про укладення (розірвання) шлюбу (за наявності);
• копія рішення суду про стягнення аліментів (за наявності);
• довідка МСЕК про встановлення інвалідності дитині;
• довідка медичного закладу про вартість медичних послуг, виписки з історії хвороби дитини, висновки та рецепти лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині;
• квитанції про придбані ліки, про оплату санаторно-курортного лікування, реабілітації;
• довідка про оплату спеціального навчання, проходження спеціальних курсів, придбання музичних інструментів тощо.

Файл:Зразок позовної заяви про стягнення

Виконання рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не подано апеляційну скаргу.

Рішення суду виконується на підставі виконавчого листа (видається судом, який виніс рішення після набрання ним законної сили) органами Державної виконавчої служби України або приватним виконавцем. Якщо вимоги про стягнення додаткових витрат заявлялися разом з позовними вимогами про стягнення аліментів, то після задоволення рішення та набрання ним законної сили, стягувач (позивач) отримує виконавчий лист окремо на аліментні зобов’язання, та окремо на стягнення додаткових витрат.

Зміна розміру додаткових витрат

У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат (це стосується тільних постійних або періодичних витрат).