Форми та види розрахунків

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Форми розрахунків

Відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України форми розрахунків:

• між фізичними особами розрахунки, які не зв'язані із тим що ними проводиться підприємницька діяльність, можуть здійснюватися у готівковій або в безготівковій формі на підставі розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді;
• між юридичними особами, а також при участі фізичних осіб, розрахунки котрі зв'язані із провадженням ними підприємницької діяльності, здійснюються у безготівковій формі. Також між цими особами розрахунки можуть здійснюватися у готівковій формі, у разі якщо інше не встановлено законом.

Національним банком України встановлюються граничні суми розрахунків готівкою, котрі застосовуються для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців.

Види безготівкових розрахунків

Статтею 1088 Цивільного кодексу України визначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допустимим є використання платіжних інструкцій, що передбачені законодавством України, звичаями ділового обороту та банківськими правилами.

У договорі сторони можуть вибрати прийнятний для них вид безготівкових розрахунків.

Через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, у котрих відкрито відповідні рахунки, здійснюються безготівкові розрахунки, коли інше не випливає із закону та не передбачено видом безготівкових розрахунків.

Цивільним кодексом України, законом та банківськими правилами регулюється порядок здійснення безготівкових розрахунків.

Розрахунки за акредитивом

Банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) у випадку проведення розрахунків за акредитивом заявника акредитива та враховуючи його вказівки чи від власного імені зобов'язується здійснити платіж на тих умовах, що передбачені акредитивом, чи надає доручення іншому (виконуючому) банку провести цей платіж в користь одержувача грошових коштів чи зазначеної ним особи - бенефіціара.

При відкритті покритого акредитива бронюються грошові кошти платника, що знаходяться на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку (стаття 1093 Цивільного кодексу України).

Банк-емітент при відкритті непокритого акредитива гарантує оплату за акредитивом у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Відкличний акредитив

Банком-емітентом може бути змінено або анульовано відкличний акредитив у будь-який час без попереднього повідомлення отримувача грошових коштів. Окрім того, перед одержувачем грошових коштів у разі відкликання акредитива для банку-емітента зобов'язань не виникає (стаття 1095 Цивільного кодексу України). Платіж або інші операції за відкличним акредитивом повинні бути проведені виконуючим банком, за умов коли на час їх проведення ним не було отримано повідомлення щодо зміни умов чи анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив

За згодою отримувача грошових коштів може бути анульовано чи можуть бути змінені умови безвідкличного акредитиву.

На прохання банку-емітента виконуючий банк може здійснити підтвердження безвідкличного акредитиву на прохання банку-емітента через прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання здійснити платіж враховуючи умови акредитива.

Не може бути змінений або анульований безвідкличний акредитив, який підтверджений виконуючим банком, у разі відсутності погодження виконуючого банку.

Виконання акредитива

Отримувач грошових коштів для виконання акредитива надає до виконуючого банку документи, що визначені умовами акредитива, які засвідчують виконання усіх його умов (частина 1 статті 1096 Цивільного кодексу України).

Виконання акредитива не здійснюється за умови наявності порушення хоча б однієї з умов акредитива. У випадку відмови виконуючого банку прийняти документи, котрі за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він зобов’язаний негайно поінформувати про це отримувача грошових коштів та банк-емітент із обов’язковим зазначенням причин відмови.

Отримавши документи, котрі прийнято виконуючим банком та у разі якщо банк-емітент, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він вправі відмовитися їх прийняти та вимагати від виконуючого банку суму, оплачену отримувачеві грошових коштів із порушенням умов акредитива.

Відповідальність банку, що виконує акредитив

Виконуючий банк відповідальний перед банком-емітентом, у випадку якщо його відмова у виплаті є необгрунтованою або неправильно виплачено грошові кошти за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива (частина 1 статті 1097 Цивільного кодексу України).

За рішенням суду відповідальність перед платником може бути покладена на виконуючий банк у випадку порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива.

Закриття акредитива

Закриття акредитива здійснюється за умов:

1. закінчення терміну дії акредитива;
2. отримувач грошових коштів відмовився від використання акредитива до закінчення терміну його дії, у випадку коли це зазначено в умовах акредитива;
3. платником повністю або частково відкликано акредитив, у випадку коли це відкликання зазначено в умовах акредитива.

Виконуючий банк інформує банк-емітент про закриття акредитива.

Разом із закриттям аккредитива виконуючий банк зобов’язаний негайно повернути банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. Наступний у свою чергу, повинен здійснити зарахування повернених сум на рахунок платника.

Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Документом, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати певну грошову суду, що вказана у чеку отримувачеві (чекодержателю) є розрахунковий чек (чек).

Платником по чеку може бути лише банк, в якому на рахунку чекодавця містяться грошові кошти, котрими він вправі користуватися. До закінчення терміну для подання чеку його відкликання не допускається. Видача чека не погашає грошове зобов'язання, на виконання якого він виданий.

Цивільним кодексом України, банківськими правилами та законодавством України встановлюються порядок та умови використання чеків. У розрахунковому чеку (чеку) повинні бути зазначені усі реквізити, що визначені банківськими правилами. Якщо у чеку відстуній будь-який із реквізитів або у ньому наявні виправлення він вважається недійсним. Законодавством України та банківськими правилами встановлено форму чека та порядок його заповнення.

Здійснення оплати чека

Оплата чека здійснюється за рахунок наявних на рахунку грошових коштів чекодавця.

Банківськими правилами встановлюються порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків.

Чек підлягає оплаті платником за чеком при умові надання його до оплати у термін, який визначений банківськими правилами. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою.

У випадку здійснення оплати підробленим, викраденим або втраченим чеком, збитки покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, із чиєї вини вони були нанесені.

Інкасування чека

Подання чека до банку чекодержателя на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу.

За інкасованим чеком зарахування коштів на рахунок чекодержателя здійснюється після отримання платежу від платника, у випадку коли інше не зазначено у договорі між чекодержателем та банком.

Повідомлення про несплату чека та наслідки несплати чека

Чекодержатель зобов’язаний поінформувати чекодавця про несплату за чеком протягом двох робочих днів, наступних за днем вчинення протесту чи рівнозначного акта. Особа, яка не надіслала повідомлення у визначений термін, не втрачає своїх прав. Нею здійснюється відшкодування збитків, котрі настають як наслідок несповіщення про неоплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека.

Чекодержатель вправі пред'явити позов до суду при наявності відмови платника в сплаті чека. Окрім того, чекодержатель вправі вимагати за виключенням оплати суми чека також і відшкодування понесених витрат на отримання оплати, а також процентів.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог чекодержателя про оплату чека.