Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України "Про судовий збір"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11
Шлюб, який є недійсним
Недійсним є шлюб (стаття 39 Сімейного кодексу України):
- зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
- зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
- зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
За наявності наведених підстав визнання недійсності шлюбу у судовому порядку не вимагається, анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі його висновку або висновку дипломатичного представництва або консульської установи України.
Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду
При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.
За рішенням суду недійсним визнається шлюб, який був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 Сімейного кодексу України).
За рішенням суду недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 Сімейного кодексу України:
- особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
- двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
- усиновлювач та усиновлена ним дитина.
- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків(стаття 41 Сімейного кодексу України)
- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб (стаття 41 Сімейного кодексу України).
Позов про визнання шлюбу недійсним
Визнання шлюбу недійсним здійснюється у порядку позовного провадження за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Позов про визнання шлюбу недійсним може бути поданий дружиною або чоловіком, іншими особами, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьками, опікуном, піклувальником дитини, опікуном недієздатної особи, прокурором, органом опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена (стаття 42 Сімейного кодексу України).
За подачу до суду позову про визнання шлюбу недійсним позивачу, якщо він не належить до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»), тобто 1211,20 грн. (у 2024 році).
Шлюб, який не може бути визнаний недійсним
Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:
- вагітності дружини,
- народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку,
- якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
Правові наслідки недійсності шлюбу
Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Майно, набуте особами протягом недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, при цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами (частина 2 статті 45 Сімейного кодексу України).
Аліменти за останні три роки, які особа одержала від того, з ким вона була в недійсному шлюбі, підлягають поверненню (частина 3 статті 45 Сімейного кодексу України).
Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена (частина 4 статті 45 Сімейного кодексу України).
Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (частина 5 статті 45 Сімейного кодексу України).
Правові наслідки недійсності шлюбу, встановлені частинами другою - п'ятою статті 45 Сімейного кодексу України, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Особливі правові наслідки недійсності шлюбу
Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на
- поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом;
- на аліменти;
- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
Результат судового розгляду
Шлюб визнається недійсним з метою досягнення для заінтересованої особи позитивного результату зокрема при визнанні права на спадщину, при поділі майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, при позбавленні права користування житлом тощо.
