Як поводити себе при затриманні – права та поради
Нормативна база
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
- Конституція України
- Кримінальний процесуальний кодекс України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
- Закон України "Про Національну поліцію"
- Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363
Загальна інформація
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (частина перша статті 29 Конституції України).
Затримання - це тимчасовий захід, який обирається уповноваженим органом в разі нагальної потреби з певною метою і який полягає в тому, що особа, яка затримується, позбавляється волі на певний строк.
Випадки затримання:
- адміністративне затримання: застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення;
- затримання у кримінальному процесі:
- затримання без ухвали слідчого судді, суду (стаття 208 Кримінального процесуального кодексу України);
- затримання як тимчасовий запобіжний захід (стаття 187 Кримінального процесуального кодексу України).
Інформація, яку варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів
♦ Звертаючись до особи поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (частина третя статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон).
♦ Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів (абзац другий частини третьої статті 20 Закону).
♦ Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження (частина четверта статті 30 Закону).
♦ У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на перевірку документів, що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.
Відповідно до статті 32 Закону поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:
- якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
- якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах. працівника правоохоронних органів під час затримання оссоби
→ Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має негайно повідомити затриманому:
- зрозумілою для нього мовою підстави (мотиви) затримання та у вчиненні якого злочину/адміністративного правопорушення її підозрюють;
- роз'яснює право мати захисника;
- отримувати медичну допомогу;
- давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості (частина друга статті 62 Конституції України).
→ Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи (стаття 213 Кримінального процесуального кодексу України, статті 261 Кодекс України про адміністративні правопорушення), а також центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника відповідно Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363.
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
→ Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину/адміністартивного правопорушення, складається протокол, в якому зазначаються:
- дата і місце складення;
- посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
- відомості про особу затриманого;
- місце, час і підстави (мотиви) затримання;
Увага! Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. З цього часу починається відлік часу затримання. |
- посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за такий злочин/правопорушення;
- відмітка про роз’яснення затриманому його права і обов’язки
- прізвища, адреси свідків і потерпілих (за наявності);
- пояснення затриманого;
- результати особистого огляду та вилучення речей, документів;
- підпис посадової особи, яка його склала;
- підпис затриманої особи або відмітка про відмову та мотиви затриманої особи підписувати протокол, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
Права затриманого:
- вимагати негайного виклику адвоката;
- мати побачення наодинці з адвокатом;
- відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
- знайомитися з матеріалами справи;
- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
- виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
- оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
Строки затримання
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання (частина перша статті 211 Кримінального процесуального кодексу України).
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу (частина друга статті 211 Кримінального процесуального кодексу України).
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години (частина перша статті 263 Кодекс України про адміністративні правопорушення).
Практичні поради у випадку провокації вчинення правопорушення
Провокація вчинення правопорушення із застосуванням наркотичних засобів
У випадку, якщо особа помітила, що до її кишені чи речей (сумка, рюкзак) підклали пакунок з невідомим вмістом необхідно:
→ не торкатися пакунку і не намагатися позбутися його у присутності працівника правоохоронного органу;
→ у випадку проведення працівником правоохоронного органу особистого огляду та/або речей, вимагати присутності двох свідків та пересвідчитися у правильності викладу обставин у протоколі огляду;
→ вимагати відібрання зразків нігтів, біологічного матеріалу з долонь та ротової порожнини, їх опечатування у присутності затриманої особи та направлення на експертизу; → вимагати зняття відбитків з пакунку (без наявності відбитків затриманої особи, важко довести, що пакунок належить їй).
Провокація вчинення правопорушення із застосуванням зброї чи боєприпасів
У випадку, якщо особа помітила (виявилося), що у квартиру, офіс чи машину підклали зброю чи боєприпаси, що їй не належать, необхідно:
→ не торкайтесь цих речей руками;
→ у випадку проведення обшуку приміщення, вимагати присутності двох свідків та пересвідчитися у правильності викладу обставин у протоколі обшуку;
→ вимагати зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу інформації, що на руках і одежі затриманої особи відсутні сліди зброярського мастила;
→ вимагати зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
→ вимагати проведення експертизи на наявність відбитків пальців затриманої особи на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї.
Див. також
- Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення
- Затримання особи без ухвали слідчого суду, судді
- Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід
- Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції
- Порядок проведення обшуку