Cпадкування фермерського господарства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
 
(Не показані 14 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова КМУ від 10 грудня 2003 р. № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова Кабінет Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]
==Поняття фермерського господарства==
==Загальна інформація==
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n10 частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство"]'' .  
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.2 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).
==Створення та державна реєстрація фермерського господарства==
''Перший етап'' пов’язаний з одержанням земельної ділянки у власність чи користування засновником (-ами), для цього засновник має володіти спеціальною земельною дієздатністю, тобто мати досвід роботи у сільському господарстві.
''Другий етап'' — це реєстрація ФГ як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Якщо засновник ФГ вже має у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення (це можуть бути землі, передані не лише для ведення фермерського господарства, а й для ведення товарного с/г виробництва), то такий засновник проходить лише другий етап створення ФГ.<br>
''Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець''. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.4 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
''Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа'', має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
''Фермерське господарство без статусу юридичної'' особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 статті 3 Сімейного кодексу України]. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n54 8-1 цього Закону]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 абз. 1. ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 абз. 2. ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).
Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n174 статті 27 цього Закону] може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 абз. 3. ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).


==Майно фермерського господарства - земельна ділянка==
Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
'''До складу майна фермерського господарства''' (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ст. 19 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до його складеного капіталу, передаються йому на визначений у Статуті термін. Таким чином, право користування земельною ділянкою має бути відображено в Статуті фермерського господарства. Якщо це право постійного користування, то строк, на який передається право користування земельною ділянкою головою фермерського господарства самому фермерському господарству, не вказується. Якщо ж ідеться про оренду земельної ділянки — має бути вказаний термін, передбачений таким договором. Земельні ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 (ст. 116 Земельного кодексу України]) для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності єдиним масивом. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
==Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства==
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 3 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 4 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 5 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 6 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"])<br>
Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов’язання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 ч .2 ст. 22 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про фермерське господарство"]).


'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Створення фермерського господарства]]".
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 ч .1 ст. 23 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 ''частини першої статті 23 Закону України "Про фермерське господарство"''] . Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. '''     '''
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 ч .2 ст. 23 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, та Українською академією аграрних наук і затверджуються Кабінетом Міністрів України.<br>
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br>
У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови, право користування чужим майном.<br>
Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.


==Документи, які необхідно подати для оформлення спадщини==
Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5695 статті 1219] Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. Разом із тим, спадкоємець, після набуття прав як голови фермерського господарства має право у встановленому законом порядку звернутись до відповідних органів, щодо переоформлення права постійного користування землею на фермерське господарство.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі поданих спадкоємцем особистих документів (паспорт, довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку та інших...) та правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.  
В кожному конкретному випадку щодо необхідних документів для оформлення спадкових прав визначає нотаріус, який відкрив спадкову справу. Для цього йому необхідно надати статут господарства. Адже саме статут установлює первісні внески до ФГ (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном ФГ, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.


==Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини==
Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5695 пункт 2 частини першої статті 1219 ЦК України).]
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
 
* особисті немайнові права;  
<u>'''Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:'''</u>
* право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru ч.1 статті 1213 Цивільного кодексу України].
 
Якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв'язку зі смертю єдиного члена господарства).
♦ '''у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем''', він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.
 
У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку.
Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;
 
♦ '''у разі спадкування кількома спадкоємцями''', вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n224 стаття 35 Закону "Про фермерське господарство"]'').
 
'''Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.'''
 
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF#Text мінімального розміру, встановленого для даного регіону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 частина друга статті 23 Закону України "Про фермерське господарство").]
== Оформлення спадщини ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5727 Статтею 1225 ЦК України] передбачено, що право власності на земельну ділянку '''переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування''' (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
 
Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для [[Оформлення права на спадщину|прийняття спадщини]] та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме:
* документом, що посвідчує особу (наприклад, паспортом),
* [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку]],
* правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та статутом (якщо фермерське господарство - юридична особа).
Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.
 
Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.
 
Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус  укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути  сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6001 (стаття 1285 ЦК України)]. Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо.
 
Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
 
У разі відмови державного реєстратора у внесенні змін до Державного реєстру речових прав  на нерухоме майно з приводу земельної ділянки в частині зміни особи, якій належить право постійного користування (зміна відомостей фізичної особи – засновника на фермерське господарство), то зазначена відмова підлягатиме судовому оскарженню.
 
'''''Наслідки неприйняття спадщини.'''''
 
Якщо спадкоємці не прийняли спадщину, відмовились від неї, були усунені від права на спадкування або взагалі відсутні, то до майна спадкодавця (в т. ч. і ФГ) може бути застосована процедура визнання спадщини відумерлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5967 стаття 1277 ЦК України] ).  Орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
 
У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
 
Крім того, заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
 
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
 
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
 
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.
 
'''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.'''
==Судова практика==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458880 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18] (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) '''право постійного користування земельною ділянкою''', наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957?fbclid=IwAR3aeqdfxG0rbK7ioWThnqWHQV_DcAvQxSTHNDMPsLPDdm57lN7ivBoHJgs Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц] (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами <u>спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі</u>).
*В роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95#Text Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 зазначено], що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.
*  Постанова Великої Палати  Верховного Суду  від 20.11.2019 у справі № 368/54/17 ( земельна ділянка, надана для створення фермерського господарства на праві довічного успадковуваного володіння має інший правовий режим, ніж право постійного користування землею і, на відміну від нього, відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані).
== Корисні посилання ==
* [http://ww2.if.gov.ua/rojnyatynska/ua/publication/content/46957.htm?141247888=0033796d6ba5321ad1f43085b6948f46 Правові аспекти  спадкування майна члена фермерського господарства]
* [https://vysitska.com/2019/05/31/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF/ Шляхи спадкування фермерського господарства]
== Див. також ==
* [[Створення фермерського господарства]]
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Поточна версія на 12:45, 13 вересня 2024

Нормативна база

Загальна інформація

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" .

Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Детальніше див. "Створення фермерського господарства".

Спадкування прав громадян у фермерському господарстві

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про фермерське господарство" . Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.      

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у статті 1219 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. Разом із тим, спадкоємець, після набуття прав як голови фермерського господарства має право у встановленому законом порядку звернутись до відповідних органів, щодо переоформлення права постійного користування землею на фермерське господарство.

Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (пункт 2 частини першої статті 1219 ЦК України).

Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:

у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем, він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.

Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;

у разі спадкування кількома спадкоємцями, вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (стаття 35 Закону "Про фермерське господарство").

Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.

Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону (частина друга статті 23 Закону України "Про фермерське господарство").

Оформлення спадщини

Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме:

Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.

Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.

Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. Якщо є заповіт – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус  укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути  сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки (стаття 1285 ЦК України). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо.

Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

У разі відмови державного реєстратора у внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу земельної ділянки в частині зміни особи, якій належить право постійного користування (зміна відомостей фізичної особи – засновника на фермерське господарство), то зазначена відмова підлягатиме судовому оскарженню.

Наслідки неприйняття спадщини.

Якщо спадкоємці не прийняли спадщину, відмовились від неї, були усунені від права на спадкування або взагалі відсутні, то до майна спадкодавця (в т. ч. і ФГ) може бути застосована процедура визнання спадщини відумерлою (стаття 1277 ЦК України ).  Орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Крім того, заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.

Судова практика

  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).
  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі).
  • В роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.
  •   Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 368/54/17 ( земельна ділянка, надана для створення фермерського господарства на праві довічного успадковуваного володіння має інший правовий режим, ніж право постійного користування землею і, на відміну від нього, відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані).

Корисні посилання

Див. також