Захист прав та законних інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків або інших законних представників

Нормативна база

• Конвенція про права дитини
• Конституція України
• Закон України «Про охорону дитинства»
• Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»
• Закон України  «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу  України щодо захисту прав та законних інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків або інших законних представників»
• Постанова Кабінету міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"

Загальна інформація

Відповідно до статті 1  Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування - це діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та безпритульні діти.

Правовий статус дітей позбавлених батьківського спілкування

За приписами частини другої статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

До набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав та законних інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків або інших законних представників» від 12 січня 2023 року, питання захисту прав дитини, у разі, якщо до батьків застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як затримання та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, було фактично неврегульованим. У такій ситуації дитина найчастіше залишається без піклування батьків та зазнає негативного психо-емоційного впливу. Отже саме у цей час захист інтересів дитини потребує особливої уваги з боку держави.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім’ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

Згідно з пунктом 4 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини особи, якім  стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов’язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини. Орган опіки та піклування повинен з’ясувати іншу інформацію щодо дитини та вжити заходів щодо забезпечення її прав і інтересів. Однак жодна з чинних норм не передбачала обов’язок службових осіб, уповноважених на затримання особи, слідчого, прокурора інформувати органи опіки та піклування про дитину, яка внаслідок таких процесуальних дій залишалася без догляду та піклування батьків.

Повідомлення факт залишення дитини без батьківського піклування

Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) доповнено нормами, що передбачають обов’язкове повідомлення уповноваженого підрозділу органів Національної поліціїї та органу опіки та піклування за місцем перебування дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування та необхідність вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини у таких випадках:

• у разі затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання, уповноважена службова особа, яка затримала особу, повинна негайно повідомити відповідні органи про факт залишення дитини без батьківського піклування. відомості про дату і точний час повідомлення зазначаються у протоколі затримання (ч.9 ст. 191 КПК України)
• у разі затримання особи без дозволу суду (ч.6 ст.213 КПК України)
• у разі, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв’язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов’язує прокурора повідомити уповноважені органи, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Крім того, після отримання такої інформації, зазначені службові особи зобов’язані повідомити наведену інформацію про місце проживання (перебування) дитини підозрюваного, обвинуваченого (ч.9 ст.194 КПК України).
• у разі вирішення питання про застосування запобіжного заходу до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, та після застосування судом запобіжних заходів у вигляді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом або поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, у разі наявності на утриманні у такої особи дитини, яка залишається без батьківського піклування, прокурор повинен негайно проінформувати уповноважені органи, а про вжиті заходи – затриманого та суд (ч.4 ст.508 КПК України).
• у разі наявності на утриманні особи, стосовно якої слідчим суддею розглядається клопотання про застосування тимчасового арешту (ч.11 ст.583 КПК України) або екстрадиційного арешту (ч.15 ст.584 КПК України), дитини, яка залишається без батьківського піклування, слідчий суддя зобов’язує прокурора негайно повідомити уповноважені органи, про що зазначається в ухвалі суду.

Дітям, батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді, відповідно до п. 7 ст. 24 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини,  надається статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Тимчасове влаштування

Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово може бути влаштована у:

• сім’ю родичів, знайомих;
• прийомну сім’ю;
• дитячий будинок сімейного типу;
• сім’ю патронатного вихователя;
• притулок для дітей служби у справах дітей;
• центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
• центр соціальної підтримки дітей та сімей;
• соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко);
• будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення;
• стаціонарну службу (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей;
• стаціонарну службу (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

Див. також

• Опіка і піклування над дітьми
• Участь органу опіки і піклування у захисті сімейних прав та інтересів
• Наставництво над дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування
• Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав