Договір лізингу

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Поняття договору

Господарський кодекс України визначає лізинг як господарську діяльність, спрямовану на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно приписів ст. 806 Цивільного кодексу України договір лізингу – це цивільно-правовий договір, згідно якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення Цивільного кодексу України про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Види лізингу

  1. Прямий лізинг – передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу власного майна, набутого без попередньої домовленості з лізингоодержувачем. Відносини прямого лізингу регулюються зазначеними вище загальними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодекса України з урахуванням положень про найм (оренду), а також у відповідних випадках - загальних положень про купівлю-продаж та положень про договір поставки.
  2. Непрямий лізинг – передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу майна, набутого ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна.

Також, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Предмет договору лізингу

Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Предметом договору лізингу є будь-які неспоживні речі, крім земельних ділянок і інших природних об'єктів. Неспоживними речами є речі, які не зникають у процесі їх використання, тому предметом лізингу може бути будь-яке неспоживне майно.
У договорі повинні бути зазначені індивідуальні ознаки і характеристики майна, що дозволяють виділити його з інших схожих на нього предметів. Ними можуть бути заводський номер, дата виготовлення (випуску), ідентифікаційний номер, місцезнаходження і т.д. При відсутності цих даних в договорі умова про предмет лізингу, вважається не узгодженою сторонами, а договір не вважається укладеним. Предметом договору лізингу не можуть виступати майнові права, роботи та послуги, інформація, результати інтелектуальної діяльності, нематеріальні блага.
Відповідно до п. 6 ст. 292 Господарського кодексу України перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.
Статтею 808 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність продавця (постачальника) предмета договору лізингу:

  • якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу;
  • ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Статтею 809 Цивільного кодексу України врегульований ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу:

  • ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом;
  • якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила

Сторони договору

Лізингодавцем може бути юридична особа або індивідуальний підприємець, яка (ий) за рахунок залучених і (або) власних коштів набуває у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату в тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на нього.
Лізингоодержувачем може бути юридична особа або індивідуальний підприємець, яка (ий) відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння й у користування.

Істотні умови договору

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Для договору лізингу істотними є умови про предмет, строк та лізингові платежі.
Зокрема, строки договору лізингу визначаються умовами договору.
Під лізинговим платежем слід розуміти загальну суму платежів за договором лізингу за весь термін дії договору. В суму лізингових платежів включаються: відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням і передачею майна лізингоотримувачу (вартість предмета лізингу); відшкодування витрат, пов'язаних з наданням інших передбачених договором послуг (навчання персоналу роботі на обладнанні, ремонт і т.п.); дохід лізингодавця.

Форма договору

Договір лізингу незалежно від терміну укладається у письмовій формі.

Див. також