Працевлаштування біженців в Україні

Матеріал з WikiLegalAid
Це затверджена версія цієї сторінки, вона не є останньою. Перегляд останньої версії.

Нормативна база

Право шукачів захисту, біженців, та осіб, які потребують додаткового захисту, на працевлаштування

Особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 14 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Особи, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, (надалі за текстом – шукачі захисту) мають право на тимчасове працевлаштування (частина 1 статті 13 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення" іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Державна міграційна служба України організовує роботу з сприяння у працевлаштуванні шукачів захисту, біженців та осіб, які потребують додаткового захисту (пункт 15 частини другої статті 27 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Міністерство соціальної політики України забезпечує надання у разі можливості особам, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання їх біженцем або особою, яка потребує тимчасового захисту, яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, допомогу у працевлаштуванні, забезпечують призначення особам, яких визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення та грошової допомоги особам, яким надано тимчасовий захист (частина третя статті 29 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").

Порядок працевлаштування

Відповідно до статті 42 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державна служба зайнятості України).

Зверніть увагу! Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.Процедура погодження дозволу органами Служби безпеки України має такі етапи:
  1. якщо документи прийняті до розгляду та заява роботодавця про надання дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства на працевлаштування відповідають встановленим вимогам, Державна служба зайнятості направляє запит до відповідних регіональних органів Служби безпеки України;
  2. регіональні органи Служби безпеки України протягом 20 робочих днів проводять перевірку інформації про заявника, зокрема, щодо його відсутності у списку осіб, які становлять загрозу державній безпеці та іншим національним інтересам України;

Без передбаченого дозволу здійснюється працевлаштування:

  • іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  • іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні (пункт 2 частини 6 статті 42 Закону Україні "Про зайнятість населення")

Проте виключення з вищезазначеного положення не стосується шукачів захисту.

Прийняття шукачів захисту на роботу здійснюється на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (частина 4 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення").

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – дозвіл) на кожній посаді.

Порядок отримання дозволу на застосування праці шукачів захисту

Заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, скасування дозволу подаються до територіального органу Державної служби зайнятості України, особисто роботодавцем або його уповноваженою особою у паперовій чи електронній формі в один із таких способів:

1) особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;

2) шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;

3) через електронний кабінет роботодавця на офіційному веб-сайті, або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;

4) через центр надання адміністративних послуг;

5) через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

До заяви та документів роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.

Документи, які подаються для отримання дозволу:

  • заява в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до закону не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
  • кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
  • проект трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників);
  • копія рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або копія довідки про звернення за захистом в Україні (для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту) (стаття 42-2 Закону України "Про зайнятість населення").

Для продовження дії:

  • заява;
  • фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
  • документи згідно з переліком для отримання дозволу у разі зміни інформації в них.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

Строк дії дозволу

Дозвіл видається на строк дії довідки про звернення за захистом в Україні або довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства, але не більше як на 1 рік – для шукачів захисту.

Видача та продовження дії дозволу на застосування праці шукачів захисту здійснюються безоплатно (пункт 1 частини четвертої статті 42-4 Закону України "Про зайнятість населення").

Роботодавець зобов’язаний звернутися до територіального органу Державної служби зайнятості України, про скасування дозволу якщо територіальним органом Державної міграційної служби України прийнято рішення про визнання шукача захисту біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (пункт 3 частини 1 статті 42-10 Закону України "Про зайнятість населення").

Територіальний орган Державної служби зайнятості України приймає рішення в такі строки з дня реєстрації ним відповідної заяви:

  • до 7 робочих днів - про видачу дозволу;
  • до 3 робочих днів - про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.

Документи для укладення трудового договору

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про зайнятість населення" іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Отже, при працевлаштуванні та укладенні трудового договору шукачами захисту подаються документи, визначені статтею 24 Кодексу законів про працю України:

♦ документ, що посвідчує особу (Відповідно до підпункту д) пункту 3.1 розділу ІІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 вересня 2011  №649 уповноважена посадова особа територіального органу Державної міграційної служби приймає від заявника на зберігання національний паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника. Відповідно щоб отримати копію паспортного документа шукача захисту необхідно звернутись до територіального органу Державної міграційної служби ;

♦ трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (отримати витяг за формою Додатка 8 можливо в електронному кабінеті застрахованої особи на веб порталі Пенсійного фонду України (якщо особо вже була працевлаштована раніше) або звернувшись особисто до територіального органу Пенсійного фонду України);

♦ у випадках, передбачених законодавством, - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи, які можуть підтвердити професійну кваліфікацію (Документ про освіту, про присвоєння відповідної кваліфікації обов'язково подається, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. В інших випадках подання цього документа не обов’язкове, але його надання може стати важливим аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу. Якщо документи про освіту необхідні для працевлаштування (наприклад для провадження медичної, фармацевтичної діяльність тощо), то всі іноземні документи про освіту мають бути нострифіковані у втановленому законом порядку. У передбачених законодавством випадках для укладення трудового договору працівник зобов'язаний надати також довідку про стан здоров’я та інші документи. Відповідно до статті 169 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього при прийнятті на роботу медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.)

Роботодавцю при працевлаштуванні на роботу шукача захисту, для виконання зобов’язань перед фіскальними органами потрібен реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).

Для отримання РНОКПП, відповідно до підпункту 3 частини першої розділу ІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 вересня 2017 № 822 для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (шукачів захисту), необхідно подати такі документи:

♦ копію паспортного документа, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби за місцем перебування та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом Державної міграційної служби;

♦ довідка про звернення за захистом в Україні;

Для отримання РНОКПП при працевлаштуванні на роботу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, необхідно подати:

♦ посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

Перелік посад, які іноземці не можуть обійняти

Шукачі захисту, біженці та особи, які потребують додаткового захисту, не можуть обіймати виборні посади у центральних та місцевих органах влади, посади на державній службі, а також посади пов’язані із володінням інформацією, яка становить державну таємницю.

Так, наприклад, іноземці не можуть обіймати такі посади:

Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість

Частиною 5 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" передбачена відповідальність у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з наступних підстав:

  • на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
  • на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Інформація підготовлена за підтримки Благодійного Фонду «Право на захист» у співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги

Див. також

Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Працевлаштування_біженців_в_Україні&oldid=51373