Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Лісовий кодекс України
• Закон України "Про бджільництво"
• Закон України "Про оренду землі"
• Наказ головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30 січня 2001 року № 9 "Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл"
• Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173
• Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449
• Порядок реєстрації пасік, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338

Поняття "пасіка" та види пасік

Пасіка — господарство (ферма) для розведення бджіл.

Законом України "Про бджільництво" визначені такі види пасік:

1. племінна пасіка - пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл;
2. товарна пасіка - пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва;
3. племінний бджолорозплідник - племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж.

Відповідно до положень Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9, за виробничим напрямком пасіки розрізняють:

1. медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного, прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку);
2. запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів, ягідників і ентомофільних сільськогосподарських культур і для виробництва меду;
3. запилювальні пасіки - призначені для запилення бджолами культур закритого ґрунту (в теплицях, парниках тощо);
4. репродукторні (розплідники) - для відтворення бджіл (виведення бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка);
5. племінні - для розмноження, поліпшення і виведення бджіл певної породи, зберігання генофонду бджіл, що існує, виведення племінних бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка;
6. карантинні - для витримування бджіл у карантині.

Крім того, за місцем розташування пасіки розподіляють на:

• стаціонарні - які мають постійне місце знаходження;
• кочові - які здійснюють періодичний переїзд з однієї медоносної бази на іншу.

Місце розміщення пасіки

Відповідно до ст. 15 Закон України «Про бджільництво» фізична, чи юридична особа розміщення пасіки може здійснюватися на:

• земельних ділянках, які належать особам на правах власності,
• земельних ділянках, які належать особам на праві користування,
• земельних ділянках інших власників або користувачів (за їх згодою),
• на землях лісового фонду(Лісового кодексу України).

Правила розміщення пасіки

Правила розміщення пасіки регламентовані відповідно до ветеринарно-санітарних правил, а саме:

• Згідно Додатку № 5 до Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів для бджільницьких об'єктів становлять 300 метрів.
• Згідно з наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 " Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, пасіку можна розміщувати у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 метрів від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км.

Правила облаштування пасіки

Згідно з наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 "Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, встановлено наступні норми:

• Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами.
• Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.
• При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл.
• При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
• Бджіл утримують у типових, справних, пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від загальної кількості рамок).
• Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі, на відстані не більш 3 м один від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами 0,5 х 0,5 м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.
• Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок, а на кочовій - кочову будку. Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни і дезінфекції (перекис водню, 1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.
• На території пасіки відводять ділянки для розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. На території стаціонарної пасіки необхідно мати приміщення для зберігання порожніх стільникових рамок, а також стільників з медом і пергою, тари, бджолярського інвентарю, дезінфекційних засобів.
• У місцях із холодною тривалою зимою на пасіці будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує підтримку заданих параметрів мікроклімату: температури 0 - 40 град. C, відносної вологості не вище 75-85%, повітрообміну на 1 родину бджіл - 0,4 куб. м/год.

Правила розмішення пасіки на землях лісового фонду

Розміщення пасіки в лісі, регламентовано відповідно до положень Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449, а саме:

• Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо.
• Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.
• Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів.
• З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасів виділяються переважно на узліссях, галявинах і інших не вкритих лісовою рослинністю землях;

Окремо слід зазначити, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про бджільництво» розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України.

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.

Правила перевезення пасік

Перевезення ( кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власником або користувачами земельних ділянок.

На місця медозбору й запилення бджолині сім'ї доставляють усіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, річковим та повітряним) відповідно до правил перевезення тварин і сировини тваринного походження, що діють на цих видах транспорту.
До перевезення на місця медозбору й запилення допускають здорові бджолині сім'ї з господарств (районів), благополучних щодо хвороб бджіл, при яких вводяться карантинні обмеження.
З дозволу Державного департаменту безпечності харчових продуктів допускається, як виняток, кочівля здорових бджіл неблагополучної пасіки в неблагополучну щодо даної хвороби зону на спеціально відведені місця, віддалені від благополучних пасік на відстань не менше 15 км.
Перевезення (кочівля) бджолиних сімей у прикордонну зону глибиною не менше 15 км до державної межі і з цієї зони в глиб країни забороняється.

Дозвіл на перевезення

Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка) на перевезення бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур у середині адміністративного району дає головний ветеринарний лікар цього району.

Під час перевезення в інші райони - ветеринарний орган області (в АР Крим - органи державного управління з питань ветеринарної медицини республіки).

Міжобласні перевезення проводяться за узгодженням із відповідними управліннями ветмедицини областей.
Кочівля бджолосімей за межі держави погоджується з державним органом управління з питань ветеринарної медицини держави, куди ввозяться бджоли для запилення і медозбору.
Власникам пасік бджолосімей, що перевозяться, видається у встановленому порядку ветеринарне свідоцтво за формою N 1-вет (при перевезенні у межах адміністративного району - довідка), яке підтверджує благополуччя пасік і місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл. Свідоцтво видається не раніше ніж за три дні.

Див. також

• Зайняття бджільництвом
• Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів
• Правила створення та порядок реєстрації пасік
• Безпека праці в сільському господарстві